Музична культура України у 60-90 роках ХХ століття

Музична культура України у 60-90 роках ХХ століття.

Творчість М. Скорика, Л. Дичко,  Є. Станковича, В. Губаренка

Нова стилістична хвиля 60-х років. Якісно нові зрушення в розвитку української музики. Акцентування уваги на складному внутрішньому світі людини. Тенденція до камернизації жанрів симфонії, опери, кантати. Розвиток і поглиблення ліричної сфери. Особлива актуалізація теми «митець і народ», «митець і час». Осмислення сьогодення з позиції історії культури. Потяг до фольклорних джерел. «Нова фольклорна хвиля» у творах М. Скорика, Л. Дичко, Л. Грабовського. Пошуки загальнолюдських ідеалів боротьби добра і зла, життя і смерті в «неокласичній» хвилі творчості українських композиторів.

Значні досягнення в різних жанрах, що відображають новаторські пошуки. Спроба нового використання фольклорних джерел в поєднанні з найсучаснішими засобами виразності.

Мирослав Скорик (1938 р.) – один з найвидатніших українських композиторів, теоретик, педагог, музично-громадський діяч. Основні музичні жанри: обробки народних пісень, камерно-вокальні, камерно-інструментальні, симфонічні, хорові, балет «Каменярі», опера «Мойсей», музика до кінофільмів, естрадні пісні, редакції творів інших композиторів.

Життєвий та творчий шлях. Дитячі роки у Львові. Творчий нахил до музикування. Навчання в музичній школі-десятирічці. В 1947 році вся родина була репресована і вивезена до Хабаровського краю (м. Анжеро-Судженськ). Продовження навчання в піаністки В. Катагорової, уроки гри на скрипці. Повернення до Львова у 1955 році. Вступ до Львівської консерваторії імені М. Лисенка. Навчання на двох відділах – композиторському та теоретичному по класу С. Людкевича, Р. Сімовича та А. Солтиса.

Завершення навчання в 1960 році. Кантата «Весна» на слова І. Франка. Дослідження ладової системи С. Прокоф’єва. Навчання в аспірантурі Московської консерваторії імені П. Чайковського (клас Д. Кабалевського). Захист кандидатської дисертації. Творча зрілість. Музика до кінофільму «Тіні забутих предків», «Гуцульський триптих», балет «Каменярі», «Карпатський концерт».

У 1968 році – переїзд до Києва. Посада викладача в Київській консерваторії. Різностороння діяльність митця. Створення концерту для віолончелі і симфонічного оркестру. Державна премія України імені Т. Шевченка. З 1984 року – викладання у Львівській та Київській консерваторіях. Остаточне повернення до Львова. Керівництво кафедрою композиції, камерним оркестром Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка. Організація фестивалів. Розмаїтість творчості. Нові художні відкриття. Прелюдії і фуги для фортепіано, симфонічна поема «Спогад про Батьківщину», «Диптих», Партита № 6, опера «Мойсей». Розквіт творчості. Гастрольні подорожі митця.

«Карпатський концерт». Завершення «нової фольклорної хвилі» у творчості М. Скорика. Опора на фольклорно-імпровізаційний тип музикування, використання вперше концертних цимбал у складі академічного оркестру, імітація трембіт валторнами. Композиція (риси циклу4 епізоди всередині наскрізної контрастно-складеної форми), драматургія концерту(два тематичних зерна: лірико-пісенне та жанрово-танцювальне, їх розвиток та звуко-арка у Коді). Темброва і мелодична своєрідність твору.  Жанровий контраст. 1 еп.- вступний (звуковий пейзаж «пробудження Карпат»), 2еп.- коломийка-регтайм, 3еп.- оркестрові речитативи(драматичний), 4еп.- фінальний(гомін, народне свято)

Леся Дичко (1939) – видатна українська композиторка, педагог, музично-громадський діяч. Основні музичні жанри: хори, кантати, камерно-вокальні та камерно-інструментальні твори, балети «Досвітні вогні» та «Метаморфози», опера «Златоуст», духовні твори.

Життєвий та творчий шлях. Дитячі роки в Києві. Яскраві музичні здібності. З 1947 року – навчання в середній та музичній школах. В 1958 році – вступ до Київської консерваторії на композиторським факультет. Навчання у К. Данькевича, Б. Лятошинського. Глибоке вивчення світової музики. Спілкування з Л. Грабовським, Ю. Іщенком. В.Сильвестровим. Вивчення українського фольклору. Участь у фольклорних експедиціях. Становлення власного стилю. Романси на тексті Лесі Українки, П. Грабовського. «Метаморфози». Закінчення консерваторії у 1964 році. Вступ до Спілки ком-позиторів України. Навчання в аспірантурі у  Б. Лятошинського та М. Пейка.