Міжнародний валютний фонд та його відносини з Україною

Міжнародний валютний фонд та його відносини з Україною

Відносини України й МВФ завжди мали дещо амбівалентний характер, хоча, напевно, це більше правило, коли співпрацюєш із МВФ, я про те що ця співпраця завжди виникає питання чи є вона корисною або навпаки шкодить.

Одразу скажу, що я є прихильником думки, що співпраця з МВФ була для України рятівним парашутом при падінні до дна колапсу економіки, і що без грошей, які ми отримали від МВФ ситуація сьогодні була б значно гіршою. У цьому есе я намагатимуся підтвердити свою думку, але також звичайно згадаю, чому є анти прихильники цих відносин, і які явні недоліки в ній існують.

Спочатку позитивна сторона. Влада 2010-2014 залишила золото-резервні запаси України в далеко не найкращому вигляді, якщо конкретизувати, то з 34 млрд доларів США у 2010 році залишилося 7,5 млрд у 2014 році. Політика щодо закріпленого курсу гривні відносно іноземних валют вкрай виснажила резерви України, і навіть відпустивши гривню в плавання, з резервами у розмірі 7 млрд доларів Україна мала всі шанси отримати дефолт економіки. Відповідно, необхідність коштів для поповнення резервів була гострою як ніколи. Саме тут на “підмогу” (пишу в лапках, тому що звичайно гроші треба вертати і з %) МВФ, який своїм траншем у розмірі 3 млрд доларів США наповнив золотовалютні резерви України. До позитивних аспектів, я вважаю, треба віднести більшість умов, які були представленні МФВ українському урядові, за лиш виконання яких Україна могла продовжувати отримувати гроші від МВФ. Позитивні, оскільки більшість з них були покликані реформувати економічну систему країни, збільшити її ефективність та забрати явні недоліки. Плюс, постійний тиск зі сторони МФВ прискорю прийняття необхідних рішень нашою владою. Власне, умови, які мала виконати Україна і стали одним із головних факторів