Есе за матеріалами твору Дж. Оруела "1984"

Есе за матеріалами твору Дж. Оруела "1984"

Роман «1984» Джорджа Оруела вражаючий, жорстокий та одночасно цікавий. Роман-антиутопія, який став прикладом того, наскільки жахливим може бути світ в якому ми живемо. Дивно, але, незважаючи на те, що книга написана давним давно, вона залишається популярною серед населення і зараз. З чим це пов’язано?

Здавалося б історія, що описується, не зовсім звичайна і навіть моторошна. Вінстон Сміт – людина, що переживає жахливі муки, тільки через те, що не хоче думати як всі. В романі описується ідеально погане суспільство, більшість людей з якого впевнені, що воно ідеально хороше. За кожним громадянином стежать через телемовлення, а хіба ж в наші дні не відбувається те ж саме через соціальні мережі, що зараз є настільки популярними? Це історія, яка, на перший погляд, викликає тільки співчуття, згодом наштовхує на безлічі роздумів. Так, ми живемо в вільному світі, світі, де бути окремим індивідом та особистістю навіть модно. Зараз кожна людина – унікальна й неповторна, зі своїми думками та своєю позицією. Проте, роман наштовхує на думку, чи взагалі це так? Чи можливо так тільки прийнято думати і це тільки видимість вільного та незалежного суспільства?

Твір Джорджа Оруел – це історія людини в системі. А які ж шанси людини піти проти системи? Практично нульові. Ось і головний герой Вінстон Сміт не зміг протистояти системі, хоч і намагався. Старший брат, п’ятихвилинки ненависті, постійна пропаганда й переписування історії, можна скільки завгодно порівнювати й шукати аналогії в сучасному світі, підсумок один. Питання в іншому – як може людина піти проти системи? І чи може? І чи повинна взагалі?

«1984» наштовхує на безлічі думок, проте, на мою думку, головне одне – жити так, як сам вважаєш за потрібним.