Аналіз особливостей творчості поетів-"неокласиків" та розкриття експресивних можливостей художніх засобів у їх творах

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. УКРАЇНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ ТА „НЕОКЛАСИКИ“

1.1. Неокласики та літературна ситуація в української літературі початку ХХ ст……………………………………………………………………………………………………………………..5

1.2. Образ України в творчості "неокласиків"…………………………………...............…….8

РОЗДІЛ 2. ТВОРЧІСТЬ „НЕОКЛАСИКІВ“ В МІЖКУЛЬТУРНОМУ

ДІАЛОЗІ

2.1. Міжкультурна складова творчості Миколи Зерова……………….....……………....12

2.2. Творчість "неокласика" Павла Филиповича.....................................................................18

2.3. Неокласик М. Драй-Хмара.............................................................................................................21

2.4. Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму.....................23

2.5. Шляхетний "неокласик" Максим Рильський...................................................................27

ВИСНОВКИ......................................................................................................................................................33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….......................36

ВСТУП

Актуальність теми. В останні десятиріччя помітно зростає зацікавлення науковців проблемами художнього мовлення тих авторів, творчий доробок яких тривалий час був вилучений з літературного обігу. Тоталітарна система доби комунізму знищила більшість найкращих представників літератури та мистецтва, у тому числі й українських "неокласиків". Їх твори були недоступні широкому загалу і заборонені для вивчення.

Поезія кожного з "неокласиків" є самобутньою та оригінальною творчістю. Висвітлення ж особливостей «неокласицизму», виявлення спільних та відмінних рис у мовотворчості авторів зумовлює необхідність розгляду їх художнього доробку в контексті культурного розвитку 20-30-х років ХХ ст.

Своєрідність осмислення "неокласиками" сюжетів, мотивів світової літератури розглядалася в окремих студіях, присвячених поетичній спадщині митців. Творчість "неокласиків" стала об’єктом дослідження В. Брюховецького, С. Гординського, В. Державіна, В. Дончика, В. Зварича, В. Калашника, М. Ласло-Куцюк, В. Погребенника, Л. Ставицької, М. Богач та ін. У роботах згаданих авторів розглядалися питання, пов’язані з функціонуванням фразеологічних та лексичних одиниць, вживанням античних і біблійних образів. М. Кудряшовою здійснено порівняльний опис ключових слів-образів поезії "неокласиків".

Проте на сьогодні художній доробок поетів не можна вважати достатньо вивченим. Залишаються практично не дослідженими мовностилістичні особливості їх творів, відсутні роботи синтезуючого характеру, в яких би висвітлювалося значення поетичної творчості «неокласиків» для розбудови системи української літературної мови.

Отже, актуальність роботи зумовлена необхідністю комплексного дослідження авторської мовотворчості поетів-"неокласиків" та її системного наукового аналізу, визначення її ролі у збагаченні виражально-зображальних засобів, а також з’ясування значення лінгвостилістичної практики "неокласиків" для розвитку української літературної мови початку ХХ ст.

Об’єктом дослідження є творчіть "неокласиків" М. Зерова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, Ю. Клена, М.

Предмет дослідження – особливості творчості "неокласиків" в міжкультурному діалозі.

Метою роботи є комплексний аналіз особливостей творчості поетів-"неокласиків" та розкриття експресивних можливостей художніх засобів у їх творах.

Відповідно до поставленої мети визначаються конкретні завдання:

– розглянути "неокласиків" та літературну ситуацію в українській літературі на початку ХХ ст.;

– дослідити образ України в творчості "неокласиків";