Кейс ІКЕА 2022

[pic 1]

IKEA - нідерландська компанія, власник однієї з найбільших у світі торговельних мереж з продажу меблів і товарів для дому. Повне найменування - IKEA International Group. Штаб-квартира - в місті Делфт, провінція Південна Голландія.

Власники і керівництво

IKEA належить нідерландському фонду Stichting Ingka Foundation (головна компанія групи - голландська Ingka Holding BV).

До 1 вересня 2009 року генеральним директором компанії був Андерс Дальвіг. [3]. Після нього цю посаду обійняв Мікаель Ольссон (Mikael Ohlsson.). У списку найбагатших людей світу, складеному журналом Forbes за 2016 рік, засновник IKEA Інгвар Кампрад посів 10-е місце зі статком $39,3 млрд. [2]

У 2012 р. Інгвар Кампрад, засновник IKEA, продав права на використання свого бренду — одного з найвідоміших у світі — за $11,9 млрд. дочірній компанії IKEA — голландській IKEA Systems. До цього права належали зареєстрованій у Ліхтенштейні фірмі Interogo, підконтрольній особисто Кампраду.

Історія

 Компанія має шведське коріння і підтримує імідж шведської компанії в маркетингових цілях. З моменту заснування в 1943 році в Швеції Інгваром  Кампрадом і до сьогоднішнього дня рішення щодо розробки всіх товарів ІКЕА приймаються в Швеції в головному офісі компанії «IKEA of Sweden» (місто Эльмхульт). Спочатку компанія торгувала авторучками. Наприкінці 40-х років Інгвар  Кампрад звернув увагу на цікавий момент місцевого життя – у Швеції меблі коштували досить великих грошей, через що були для багатьох мешканців, якщо не предметом розкошу, то надто великою покупкою. Тому до асортименту компанії в 1947 році додаються меблі.

Спочатку майбутній міліардер розібрався з тим, де можна придбати найпростіші (найдешевші) меблі у країні. ІКЕА починає купувати найдешевші стільці, столи тощо. При цьому кожній речі Кампрад присвоював імена, що на той час було новим і несподіваним. Такий хід дозволив певним чином виділити меблі ІКЕА серед конкурентів. В суспільстві почали швидко розповсюджуватися чутки про магазин дешевих меблів. В 1951 р. Кампрад купує завод у Швеції і починає випускати ще більш дешеві меблі. Це був нонсенс для країни, де меблі завжди вважалися дорогою покупкою. Фактично розпочалася цінова війна. Національна асоціація продавців меблів почала тиснути на місцевих постачальників, що працювали з ІКЕА. Розчарований таким станом справ у своїй країні Кампрад почав закуповувати більшу частину деталей для меблів у Польщі. Перевагою такого рішення була можливість ще більше знизити вартість меблів, навіть незважаючи на те, що потрібним було транспортування деталей. Наступним кроком із мінімізації витрат і зниженні ціни продукції для кінцевого споживача була відмова від доставки меблів. Всі меблі тепер доставлялися силами самих покупців. Для цього компанії прийшлося змінити свій продукт кардинальним чином, зробивши його таким, що складається. При цьому складання меблів ІКЕА завжди відрізнялося простотою.

Важливим моментом у історії компанії став візит Кампрада у США, де він познайомився із відомими магазинами Cash & Carry, що розташовувалися у передмістях. Саме таку систему розподілу і обрав легендарний швед. Він прийняв до уваги, що майбутнє саме за автомобільним транспортом, а тому покупцям нескладно буде добиратися до торговельних центрів, які розташовуватимуться у передмісті. При цьому магазини мають бути побудовані у вигляді великих складів. Працюватимуть вони за системою самообслуговування із залученням консультантів. Спочатку у Стокгольмі, а потім у інших містах почали відкриватися перші торговельні зали ІКЕА. Перший торговий центр компанії відкрився в 1958 році.

В 1955 році «ІКЕА» почала випуск меблів під власною маркою. Назва «IKEA» розшифровується як «Ingvar Kamprad Elmtaryd Agunnaryd», тобто ім'я засновника і назва двох селищ, в яких він жив.

У 60-ті роки у магазинах компанії була запроваджена система контролю якості, яка дозволила продукції компанії бути визнаною найбільш якісною у Швеції. У 1963 р. ІКЕА виходить на закордонний ринок, починаючи експансію з Норвегії, досить скоро відкрився магазин у Швейцарії.

Свої ціни ІКЕА підлаштовує під майбутніх клієнтів, середньостатистичну європейську сім’ю. В компанії проводяться численні дослідження з метою визначення, скільки така сім’я може витратити на той чи інший товар, а вже виходячи з цього планується нова розробка.