Інвестиційна діяльність підприємств

ВСТУП

Актуальність теми обумовлена тим, що у сучасних умовах Україна постала перед об'єктивною необхідністю активізації інвестиційного процесу. Структурне та якісне оновлення виробництва та створення ринкової інфраструктури відбуваються майже повністю шляхом і за рахунок інвестування. Чим масштабніші обсяги та вища ефективність інвестицій, тим швидше відбувається відтворювальний процес, здійснюються позитивні ринкові перетворення. З іншого боку, недостатнє інвестування веде до втрати конкурентоспроможності національної економіки, занепаду основного капіталу, спаду виробництва та збільшення собівартості продукції, що, своєю чергою, обумовлює загострення проблеми інвестиційних ресурсів, відтак - скорочення інвестиційної активності [6, с.3].

Проблемам інвестиційної діяльності підприємства присвячені дослідження цілого ряду відомих вітчизняних і іноземних вчених-економістів, зокрема     І.Т. Балабанова, І.В. Багрової, Т.Г. Бень, В.Н. Беренса, І.А. Бланка, А.В. Верби, О.С. Галушко, Й.Ф. Магі, С.К. Майєрса, С.О. Москвина, В.П. Савчука,            C.Я. Салиги , Г.А. Сіка, П.М. Хавранека та інших.

Об’єктом дослідження є економічні відносини, які виникають між підприємством і його середовищем функціонування в процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є інвестиційна діяльність підприємств в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження інвестиційної діяльності підприємств. Для досягнення мети були поставлені та виконані такі завдання:

• систематизувати наявні та здобути нові знання про інвестиції та інвестиційну діяльність;
• проаналізувати сучасні тенденції та динаміку інвестиційної діяльності в Україні;
• визначити основні проблеми  інвестиційної діяльності в Україні;
• знайти нові напрями підвищення ефективності інвестиційної діяльності в Україні.

При проведенні дослідження були використані такі методи, як: абстрагування, аналіз, синтез, індукція, узагальнення, порівняння, моделювання, статистичні методи та ін.

Робота викладена на 46 сторінках, містить вступ, три розділи, висновки, перелік використаних джерел та додатки. У першому розділі роботи розглянуто: сутність, функції, класифікацію інвестицій та інвестиційної діяльності; джерела фінансування інвестицій на підприємстві; методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності. У другому розділі проаналізовано структуру і динаміку інвестиційної діяльності, а також іноземні інвестиції в підприємства України. У третьому розділі обґрунтовано основні проблеми та перспективні напрями підвищення ефективності інвестиційної діяльності в Україні.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження інвестиційної діяльності підприємств

1.1. Сутність, функції, класифікація інвестицій та інвестиційної діяльності

Поняття “інвестиція” є первинною категорією, базою побудови ієрархії інших категорій, що відображають відтворення основного та оборотного капіталів. Сам термін “інвестиція” походить від латинського слова “invest”, що означає “вкладати” [15].

У відповідності до Закону України «Про інвестиційну діяльність» - інвестиціями є всі  види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності,  в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції  та  інші  цінні папери  (крім векселів);
• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди,  устаткування  та інші матеріальні цінності);
• майнові  права  інтелектуальної  власності;

• сукупність технічних,  технологічних,  комерційних  та  інших знань, оформлених у вигляді  технічної  документації,  навиків  та виробничого досвіду, необхідних для  організації  того  чи  іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

• права  користування  землею,  водою,  ресурсами,   будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права та інші цінності [1].

Інвестиції переважно сприймаються як будь-яке вкладення грошей, часто не пов'язане із досягненням суб'єктами інвестування поставлених цілей, наприклад, "споживчі інвестиції" (купівля телевізорів, автомобілів і т.і.), які за своїм економічним змістом не є інвестиціями, оскільки витрачання грошей в цьому випадку пов'язане із забезпеченням довгострокового споживання, починаючи з поточного періоду (якщо їх придбання не передбачає подальший перепродаж з метою отримання прибутку).