Жизнь и деятельность Менделеева

Народився Дмитро Менделєєв 27 січня 1834 року в Тобольську, сімнадцятою та останньою дитиною в сім'ї Івана Павловича Менделєєва.

У Тобольській гімназії Менделєєв навчався так собі. Не всі предмети були йому до душі. Охоче він займався тільки математикою і фізикою. Огида до класичної школи залишилася у нього на все життя. Сприятливу основу для розвитку своїх здібностей Менделєєв знайшов лише в Головному педагогічному інституті.

Тут він зустрів видатних учителів, що уміли заронити в душі своїх слухачів глибокий інтерес до науки. Серед них були кращі наукові сили того часу, академіки і професори Петербурзького університету: М. В. Остроградський (математик), Э. Х. Ленц (фізик), А. А. Воскресенський (хімік), М. С. Куторга (мінералознавець), Ф. Ф. Брандт (зоолог).

Після закінчення курсу в інституті унаслідок здоров'я, що похитнулось, Менделєєв зайняв місце вчителя спочатку в Сімферополі, потім в Одесі. Перебування на півдні поправило його здоров'я і в 1856 р. він повернувся назад, де захистив дисертацію " Про питомі об’єми" на ступінь магістра хімії.

У січні 1859 р. Менделєєва було направлено у дворічне відрядження за кордон. Він поїхав до Гейдельбергу, куди його вабили імена Бунзена, Кирхгофа і Коппа, і де він працював у власній приватній лабораторії, переважно над питаннями про капілярність і поверхневе натяжіння рідин.

У 1861 р. Менделєєв повертається до Санкт-Петербурга, де відновлює читання лекцій з органічної хімії в університеті і видає підручник, у якому ідеєю, об'єднуючою всю сукупність органічних сполук, є оригінальна і всесторонньо розвинена теорія меж. Книга виявилася настільки вдалою, що перше її видання розійшлося за декілька місяців і наступного року довелося робити наступне.

У 1865 р. Менделєєв захистив докторську дисертацію за темою “Про сполуки спирту з водою”  на ступінь доктора хімії, а в 1867 р. отримав кафедру неорганічної хімії в університеті, яку і очолював протягом 23 років. Розпочавши підготовку лекцій, він виявив, що у світі немає курсу загальної хімії, гідного бути рекомендованим студентам. І тоді він вирішив написати його сам.

Перший випуск, що з'явився вже влітку 1868 р., містить вступ, розгляд загальних питань хімії, опис властивостей водню, кисню і азоту. Але, працюючи над другим випуском, Менделєєв зіткнувся з великими перешкодами, пов'язаними з систематизацією і послідовністю викладу матеріалу.

Спочатку Дмитро Іванович Менделєєв хотів згрупувати всі описувані їм елементи за валентністю, але потім обрав інший метод і об'єднав їх в окремі групи, виходячи із подібності властивостей і атомної ваги. Роздуми над цими питаннями підвели Менделєєва до відкриття — періодичної системи Менделєєва. Цей перший варіант періодичної системи значно відрізнявся від звичної для нас з школи таблиці Менделєєва. Групи розташовувалися не вертикально, а горизонтально.