Оцінити якість відлакованих відбитків за одиничними показниками: відсутністю ; рівномірності лакового покриття; міцності закріплення лак

Мета роботи: оцінити якість відлакованих відбитків за одиничними показниками: відсутністю липкості; рівномірності лакового покриття; міцності закріплення лакового покриття; відсутністю скручування і короблення.

Теоретичні дані

Лакування використовується для оздоблення друкованої продукції на різних видах паперу. Лакування може бути суцільним, вибірковим або фрагментним.

Першочергово, найчастіше лакування застосовували для захисту друкованих відбитків від механічних пошкоджень та впливу зовнішніх умов. Так, для швидшої передачі віддрукованих аркушів на післядрукарську обробку — різання, фальцювання, тиснення тощо, або ж для підвищення стійкості високоінтенсивних друкарських фарб (наприклад, Pantone Reflex Blue) до стирання, часто застосовують захисне лакування масляними лаками, які саме тому отримали на виробництві таку назву — захисні лаки.

Технологія лакування достатньо проста: в спеціальному лакувальному автоматі лак наноситься рівномірним тонким шаром на аркуш і висушується. Лакування відбувається на автоматах, в яких, крім аркушеподаючого і аркуше-приймального пристроїв є ще лакувальний і висушувально-охолоджуючий пристрої. Крім того, лакувальні секції є вмонтовані на багатьох друкарських машинах, де відбувається лакування за технологією "мокре по мокрому". Для цього можуть використовуватися аркушеві офсетні машини, типу Speedmaster (фірма Гейдельберг) та інші.

Технологічною передумовою формування гладкої поверхні на відбиткові є надання певного часу на розтікання лаку. Причому час витримки УФ-лаків є у декілька разів більший, аніж у дисперсійних. Для уникнення зниження продуктивності технологічного процесу, зазвичай, друкарські машини для декоративного лакування «в лінію» оснащують подовженим приймальним пристроєм, внаслідок збільшення довжини транспортеру від лакувального модуля до сушарок. У більшості друкарських машин така довжина вдвічі більша звичайної, а на високопродуктивних — втричі.

Лакують відбитки, які віддруковані на відносно товстих, гладких сортах паперу з об’ємною масою не нижче 0,70 г/см3, а для одноразового лакування - не нижче 0,90 г/см3; поверхнева густина - не менше 80 г/м2.

Лак повинен добре змочувати чистий папір і фарбовий шар відбитку, повністю заповнювати заглиблення і пори на його поверхні, але не повинен проникати в товщу паперу.

Лак після висушування повинен представляти собою еластичну, гладку, прозору (з коефіцієнтом пропускання не менш 0,90) безколірну плівку, яка не спотворює кольорову гаму відбитку. Лакова плівка при висиханні і в процесі старіння не повинна давати усадки, так як це може бути причиною скручування і короблення продукції, не повинна змінювати свої оптичні і фізико-механічні властивості (змінювати колір, робитися крихкою) в процесі всього терміну використання продукції.

Переваги лакування:

• шар лаку підвищує глянець відбитку чи фрагменту, що підвищує рекламний ефект і підвищується захист до стирання;

• підвищується стійкість до води; пришвидшується висихання фарби;

• під час друкування можна створювати спеціальні ефекти (спец. запахи, грунтування);

• лакування є дешевшим за ламінування.

При лакуванні відбувається плівкоутворення за рахунок фізичного виділення органічного розчинника. На першій стадії процесу відбувається випаровування розчинника з рідкої плівки, У другій стадії відбувається випаровування розчинника із сформованої твердої плівки.

В залежності від використаних типів лаків процес формування лакової плівки може відбуватись внаслідок процесів полімеризації або поліконденсації - це залежить від складу лаків та від плівкоутворення.

Одним із недоліків лакування є те, що лаковані поверхні можуть піддаватись процесу старіння.

За