Загальнi положення iнформацiйно-довiдкового забезпечення розслiдування злочинiв

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Діяльність щодо розслідування злочинів, так само як і злочинна діяльність, здійснюються в такому суспільстві, в якому кожен суб’єкт стає об’єктом обліку багатьох інформаційних систем. Необхідність встановлення різних обставин в ході розслідування змушує суб’єктів, які його здійснюють, звертатися до різних інформаційних систем органів виконавчої влади, контрольно-наглядових та правоохоронних органів. Питання, що пов’язані з використанням інформаційних систем правоохоронними органами, розглядаються в межах інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.

Під інформаційно-довідковим забезпеченням розслідування злочинів необхідно розуміти – діяльність суб’єктів розслідування, що спрямовується на пошук та одержання, а в деяких випадках і на коригування та оновлення інформації, що знаходиться в інформаційних системах, незалежно від їх відомчої належності, з метою її використання в процесі розслідування злочинів (Бірюков В.В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009 c. 69).

Ефективність розслідування злочинів значною мірою залежить від наявності у суб’єктів розслідування достовірної та у достатньому обсязі інформації про криміналістично значущі об’єкти, яка може бути отримана з різноманітних джерел. Визначне місце серед джерел такої інформації займають численні інформаційні системи (бази даних), які функціонують у різних сферах людської діяльності.

На сучасному етапі, під час розслідування кримінальних проваджень слідчим, оперативним працівникам чи експертам доводиться звертатися до будь-яких інформаційних систем різної відомчої належності для отримання відомостей, які можуть значно вплинути на хід розслідування або встановлення певного факту чи об’єкта. Залежно від категорії кримінального провадження суб’єкти розслідування можуть надсилати запити до таких інформаційних систем: баз даних державних податкових інспекцій України; криміналістичних обліків МВС України; баз даних Бюро технічної інвентаризації; баз даних територіальних державно-архітектурно-будівельних інспекцій; баз даних державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; баз даних банківських установ та інших. Отримана інформації аналізується і згодом дає можливість висувати версії, прогнозувати можливі ситуації слідчих дій, визначати можливість виникнення у підозрюваного певних реакцій на використання того чи іншого тактичного прийому або небажаного психічного стану, обирати найбільш підходящі способи встановлення психологічного контакту та складати плани слідчих (розшукових) дій.