Фотожурналістика у сучасній системі ЗМІ: особливості вираження
Автор: Vikaageeva199509 • Июль 5, 2022 • Реферат • 8,302 Слов (34 Страниц) • 159 Просмотры
Зміст
- Вступ……………………………………………………….
- Розділ I. Фотожурналістика у сучасній системі ЗМІ: особливості вираження…………………………………
- 1.1 Основні історичні етапи розвитку фотографії……………………….
- 1.2 Фотографія як елемент журналістської майстерності………………
- 1.3 Фотожурналістика на світовому інформаційному
ринку…..………
ВИСНОВОК …………………………………………………54-56
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………57-59
Вступ
Схарактеризовано фотокомунікацію – багатогранну та складну за сукупністю значень соціальної і культурної комунікації. Проаналізовано художньо-мистецькі пошуки фотографів України, світлини яких публікував мистецький журнал «Світло й Тінь».
Ключові слова: фотокомунікація, фотомистецький журнал, світлина, масова комунікація, мова фотографії, режисура фотографування.
Фотографії належить велика роль у житті суспільства. Вона – частина його історії і неоціненний фіксатор подій. Без світлини не можемо уявити щоденних турбот людини, зокрема, й одного з найпопулярніших видів її діяльності – аматорства. У класичному вигляді фотографія та її продовження – кіно, телебачення й Інтернет – революційне явище в міжособистісній та масовій комунікації.
Із виникненням фотографії істотно змінилися погляди людини на світ. Найпродуктивніший орган людського сприйняття світу – зір – має у фотографії таке потужне знаряддя примноження своїх сил і можливостей, якого не має жоден інший орган нашого відчуття.
Прискорення потоків інформації і ширше охоплення дійсності з її подієвими і культурно-ціннісними категоріями допомагають краще осмислити сучасний світ. «На основі нового досвіду, – зазначає В. Борєв, – індивід оперативніше може оцінювати й аналізувати соціально-політичні процеси, прозорливо вгадувати зашифрований в історичній конкретності подій глибокий смисл соціальних дій, інтересів та їх переломлення у свідомих, несвідомих і буденно-традиційних уявлень окремих індивідів, груп, класів, націй»
Прокручуючи в пам’яті тисячі світлин багатьох авторів та й власні, переконуєшся у справедливості цих думок. Ось дівчина в українському національному одязі з несміливою усмішкою, якось лише половиною личка і одним оком заглядає через проламаний отвір у дерев’яній загорожі. Вона ніби запитує: а що там, за цим парканом? Вона ще не впевнена, не готова кидатися вперед, у незнайомість. Це – світлина Данила Мигаля, українця із діаспори, яку автор назвав «Надійка-україночка». Вона прикрасила обкладинку першого номера «Світла й Тіні». Не слід думати, що її автор мав спеціальний намір дати якийсь символічний образ тогочасної України. Тим паче, що він аж ніяк не сподівався, що його світлина відкриватиме новостворений часопис. І все ж схоплений момент виявився дуже промовистим. Якби редакція не відкрила журналу саме цією світлиною, вона так і залишилась би як більш-менш вдалий знімок у сімейному альбомі. Думка винести це фото на обкладинку належить головному бухгалтерові Пилип’юк В., 2014
Вірі Вікторівні, яка, побачивши світлину, яку приніс львівський журналіст Олег Мигаль, вигукнула: «Ось з чого почнемо наш журнал!». З часом ця світлина набула зовсім іншої значущості: наступні події зробили цей кадр багатозначним, містким, колоритним. Він вписався у свідомість, підсвідомість, уявлення українців про народження незалежної України, про світанок її подальшого розвитку до вершин європейської та світової цивілізації.
Вируюче море поширених на початку 90-х масових мітингів, особливо характерних для західних і центральних регіонів України. Маєво синьо-жовтих прапорів. Рішучі обличчя. Ліс рук, які голосують «за». Одна із сотень, тисяч таких світлин прикрасила першу сторінку четвертого числа часопису – першого року його поновлення. Багато хто з наших сучасників, особливо їхні діти, про національне відродження дізнаватимуться за цими кадрами. Вони теж увійшли у свідомість і підсвідомість.
...