Опорядкування шкір та вплив його вплив на їх властивості

Зміст

Вступ        1

1 Виробництво шкіри із шкіряної сировини        3

2 Характеристика підготовчих процесів й операцій, їх вплив на властивості шкір        11

3 Характеристика процесу дублення та його вплив та властивості готової шкіри        14

3.1 Характеристика дублень мінеральними речовинами        17

3.2 Дублення органічними сполуками        20

4 Опорядкування шкір та вплив його вплив на їх властивості        24

Висновки і рекомендації        32

Вступ

Мистецтво вироблення шкір з шкур тварин було відомо людству ще в далекій давнині. Перший спосіб дублення полягав у тому, що мисливець змащував шкуру тварини жиром і мозком цієї тварини, м'яв її руками, а нерідко і жував зубами, здійснюючи таким примітивним способом процес жирового дублення.

Обробка шкіряної сировини була одним з традиційних промислів на Русі. У XVIII - XIX ст. шкіряна справа перетворилася на одну з головних галузей промисловості російської держави.

Сьогоднішнє шкіряне підприємство відрізняється високим рівнем механізації праці, наявністю автоматизованого обладнання, застосуванням хімічних матеріалів, які покращують якість шкіри і істотно прискорюють процеси виробництва. В даний час назріла особлива необхідність революціонізуючого перетворення промисловості шляхом інтенсифікації виробництва, впровадження досягнень науки і техніки, значного поліпшення якості продукції.

За останнє десятиліття внесені суттєві зміни в технологію шкіряного виробництва. Це викликано як підвищеними вимогами до якості і асортименту натуральних шкір, так і екологічними міркуваннями.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що , розвиток виробництва товарів народного споживання багато в чому визначається станом шкіряної промисловості. Це обумовлено тим, що натуральна шкіра залишається основною сировинною базою виробництва взуття та шкіргалантерейних виробів. Тому об’єктом вивчення та засвоєння є технологія вироблення натуральних шкір і їх властивостей сформульованих під час її реалізації.

Метою курсової роботи є вивчення та засвоєння основних процесів вироблення і опорядження шкір та вплив на їхні властивості.

 Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• З’ясувати які процеси і операції включає технологія виробництва натуральної шкіри;
• охарактеризувати процеси і операції етапів: підготовчого, дублення, опорядження;
• уточнити вплив окремих процесів і операцій на властивості шкір, зокрема дублення;
• зробити висновки та пропозиції за результатами аналітичного дослідження.

  ---

1 Виробництво шкіри із шкіряної сировини

Шкірою називається продукт переробки дерми шкури, який зберіг волокнисту структуру, а хімічні та фізичні властивості волокон і шкірної тканин змінені залежно від призначення.

Вироблення шкіри складається з багатьох послідовних процесів і операцій. Хімічні і фізико-хімічні процеси обробки партії сировини і напівфабрикатів змінюють склад, структуру і властивості оброблюваних шкур. Процеси здійснюються в місткостях різних конструкцій – баркасах, підвісних барабанах, шнекових апаратах. Механічні операції виконуються шляхом індивідуальної обробки кожної одиниці сировини або напівфабрикату з допомогою агрегатів, машин, пристосувань. При цьому змінюється форма, а іноді й фізичні властивості шкір.

Види шкіряної сировини. Для виготовлення шкіри застосовують зазвичай шури великої рогатої худоби, свиней, свиней, коней, овець, кіз, а також шкури верблюдів, ослів, буйволів і оленів. В невеликих кількостях переробляють шкури земноводних і плазунів (крокодилів, ящірок, змій) і риб.

Наведемо коротку характеристику найбільш широко застосовуваних для виготовлення взуттєвих шкір видів шкіряної сировини.

Опойок – шкури телят з первинним волосяним покривом, мають площу 70-120 дм², товщину 1,3-1,5 мм. Якість шкури залежить від годування і умов утримання. Молочний опойок дає шкуру високої якості. Телята, вигодовані пійлом і переведені на рослинну їжу, дають шкуру з більш пухкою дермою.