Сучасні дослідження стресу та його вплив на психіку людини

Сучасні дослідження стресу та його вплив на психіку людини

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Загальна характеристика дослідження стресу та його вплив на психіку людини

1.1.Поняття стрес

1.2.Вплив стресу на психіку людини

1.3.Вплив стресу на психіку підлітків

Розділ 2.Експериментельне дослідження прояву стресу у підлітків

2.1.Організація дослідження

2.2.Результати дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність роботи. Універсальну концепцію стресу сформулював всесвітньо відомий канадський фізіолог Ганс Сельє (H. Selye), що дуже вплинуло на різні напрями науки про людину: психологію, медицину, соціологію та інші галузі знань. Проблема вивчення механізмів емоційного стресу, який є розплатою за прогрес та цивілізацію; розробка методів подолання стресових ситуацій є особливо актуальними сьогодні. Як і багато тисяч років тому, наш організм відповідає на складні життєві ситуації миттєвої у відповідь реакції нервової системи із залученням психічної сфери.

Сучасні життєві ситуації призводять до різкого зростання психологічних навантажень на людину, пов'язаних з його процесом сприйняття, особливо при недостатності інформації, зі складністю прийняття рішень, відповідальністю та небезпекою діяльності людини [10]. Крім того, різко збільшується патогенний вплив середовищних факторів на здоров'я людей [12].

У цей період відзначаються переважно несприятливі зміни у картині психічного здоров'я населення. Відбувається значне зростання кількості нервово-психічних захворювань, насамперед тих, що є найбільш характерною реакцією на психічний стрес. Це насамперед неврози, посттравматичний стресовий розлад, психосоматичні розлади, характерологічні та патохарактерологічні реакції, а також реактивні психози, деприваційний розвиток особистості Так, у  найбільш розвинених країнах показник поширеності психічних хвороб за період останніх років виріс у 10 разів і в даний час становить 303,7 на 1000 населення; особливо значним є зростання неврозів (у 61,7 разів), алкоголізму (у 58,2 рази), олігофренії (у 30 разів).

Різко зростає (катастрофічно останніми роками) кількість суїцидів (а більшість суїцидентів – із психічними розладами), алкогольних психозів, алі хвороб залежності (і не лише хронічного алкоголізму, але  наркоманії, токсикоманії), прикордонних (непсихотичних) форм психопатології, біля витоків яких теж часто стоїть психологічний та інший стрес; ці хворобливі залежності можуть маскувати інші психічні страждання.

У свою чергу, виснаження захисних функцій організму під час стресу, негативні фактори різної природи призводять до більш частого загострення та несприятливому перебігу психічних захворювань, основною причиною яких є, наприклад, спадкова схильність (шизофренія, маніакально-депресивний психоз, епілепсія та ін.)

Хвороба формується при несприятливому для індивіда збігу обставин - зовнішніх та внутрішніх. Тут може мати значення вся біографія людини, вироблені протягом життя, починаючи з народження, стереотипи реагування, ресурси, витривалість, уразливість особи до стресів.

Зараз у фахівців, які займаються проблемою стресу, у ході порівняно нові або абсолютно нові позначення для психічних розладів, що виникають у несприятливих соціальних умовах: ноогенні, інформаційні неврози, генералізований тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад.

Але практично все те, що ми тепер бачимо в клініці психічних розладів, принципово нових є: ті самі основні форми реагування, що у далекому минулому [12].

Мета роботи. Дослідити сучасні дослідження стресу та його вплив на психіку людини.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об’єкт дослідження – стрес.

Предмет дослідження – сучасні дослідження стресу та його вплив на психіку людини.

Практична значимість: результати дослідження можна використовувати у процедурах консультування і діагностики дітей та дорослих, котрі  перенесли  стрес.