Злочинність і політика

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА КРМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРАВОСУДДЯ

Індивідуальне завдання на тему

«Злочинність і політика»

                                                                  Виконав: студент IV курсу

                                           Групи 3414-2

                                                                         Листопад М.Р.

                                          Перевірила:

                                                Плутицька К.М.

Запоріжжя

 2018

ЗМІСТ

Вступ        3

Поняття та концепція політичного злочину        4

Поняття та природа політичного злочину        4

Концепція політичного злочину        6

Система базових заходів протидії політичної злочинності        7

Висновки        10

Список використаних джерел        11

Вступ

Розвиток української державності протягом всього періоду її незалежності відбувався й відбувається у вкрай суперечливих умовах, що характеризуються численними конфліктами політичної, економічної, культурно-психологічної природи. Загалом протиріччя є невід’ємною складовою будь-якого демократичного суспільства, а їх відкрите протікання у нормативно визначеному руслі, що забезпечує цивілізовані способи вирішення, – основа соціального консенсусу.

Відсутність реальної демократичної і ринкової традиції, нерозвиненість політичної мережі, історично зумовлені етнопсихологічні особливості заклали фундамент тернистого шляху трансформацій всього соціального організму. У розумінні основних сучасних проблем цього процесу, виходимо з того, що політика, перебуваючи у діалектичній єдності з економікою, культурою, наразі, є потужним генератором кримінальної активності як політичної, так і позаполітичної феноменологічної природи [5, c. 34].

В такому розумінні доречно говорити про криміногенність політики як її властивість детермінувати злочинність. Водночас вона є і сферою зі значним, але нереалізованим в повній мірі, антикримінальним потенціалом.

У зв’язку з цим постає необхідність у виробленні цілісної, комплексної окремої кримінологічної теорії, яка б з одного боку дозволила усунути існуючу прогалину в предметі політичної кримінології, розширивши, тим самим, евристичний та практико-перетворювальний потенціал науки про злочинність, а з іншого – забезпечила б компліментарність політологічної і кримінологічної терміносистем, методологій. Наразі ж окремі заходи запобігання політичним злочинам й використання політичних інструментів у справі протидії злочинності не мають комплексного характеру, не ґрунтуються на уніфікованому системному підході, а наявні напрацювання в цьому контексті вирізняються своєю розрізненістю, непідпорядкованістю єдиній науковій концепції.

Поняття та концепція політичного злочину

Поняття та природа політичного злочину

Політична злочинність — доволі поширене явище. Однак даний вид зазвичай не досліджувався як у вітчизняних, так і зарубіжних підручниках із кримінології, хоча суспільна небезпека його наслідків значно переважає шкоду, котру продукує для суспільства «традиційна» кримінальна злочинність, яка уже давно вивчається кри- мінологами на фундаментальному рівні. Лише з появою незалежних держав на теренах колишнього Радянського Союзу інтереси науковців, які мали перед собою численні випадки боротьби за владу, її подальше утримання, почали торкатись цієї проблеми [1, с. 94].