Властивості та структура судового прецеденту

Зміст

Вступ        3

Властивості судового прецеденту        3

Структура та різновиди судових прецедентів та прецедентної практики        5

Судовий прецедент в Україні        7

Висновок        9

Список використаної літератури        11

Вступ

Зазвичай під судовим прецедентом розуміють судове рішення у конкретній справі, що використовується при вирішенні аналогічних справ, обставини яких будуть подібні за всіма параметрами. Таким чином судовий прецедент – це рішення у конкретній справі, яке допомагає іншим суддям приймати рішення в майбутньому по аналогічній категорії справ. Це найпростіше розуміння судового прецеденту, яке застосовується також при характеристиці судової та адміністративної практики.

Судова практика в юрисдикціях загального права, по суті, є сукупністю судових та інших юридичних рішень, які можна наводити в подальшому як прецеденти. У більшості країн, включаючи більшість європейських країн, цей термін застосовується до будь-якого набору правових рішень, які керуються попередніми рішеннями, наприклад, попередніми рішеннями урядових органів.

Суттєвим для розвитку прецедентної практики є публікація та впорядкування рішень для використання юристами, судами та широкою громадськістю у формі правових збірників. Хоча всі рішення з цієї точки зору є прецедентними, деякі стають «провідними» або «орієнтирними рішеннями», які використовуються особливо часто.

Властивості судового прецеденту

Судовий прецедент – акт судового органу. У юридичній науці ведуться дискусії, чи судовий прецедент це акт усіх судових органів, чи лише вищих судових органів. У радянський час, і в значній мірі у пострадянський, у доктрині панувала думка, що судовий прецедент – це лише акт вищих судових органів. Однак це у значній мірі не так. Судовий прецедент може прийматися як нижчестоящими, так і вищестоящими судовими органами.

Те, що судові прецеденти вищестоящих судових органів за своїм юридичним значенням та функціями суттєво відрізняються від судових прецедентів нижчестоящих судових органів, ще не означає, що останні не є судовими прецедентами. Судовими прецедентами можуть бути акти національних судових органів – судів загальної – від місцевих, апеляційних та верховних, та конституційної юрисдикції – конституційних судів, та міжнародних судових органів – Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу, Міжнародного суду ООН.

Судовий прецедент – акт судового органу у конкретній судовій справі. Не будь-який акт судового органу може бути судовим прецедентом, а лише рішення суду у конкретній судовій справі. Це означає, що судовими прецедентами не можуть бути судові акти, які приймаються не у зв’язку із розглядом та вирішенням конкретної судової справи. Наприклад, прийняті на основі узагальнення судової практики, постанови пленумів верховних судів не можуть бути судовими прецедентами. Також не можуть бути судовими прецедентами судові регламенти – судові акти, які приймаються для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності судових органів.

Судовий прецедент – рішення суду у складній судовій справі. Це означає, що судовим прецедентом не може бути судове рішення у звичайній, типовій справі. Ним може бути рішення суду лише у тих справах, у яких виявляється та вирішується правова невизначеність – прогалини, вакуум, надмірна абстрактність, неоднозначність правових приписів, конкуренції, колізії та інші правові деформації. Оскільки виявлення та вирішення різних форм правової невизначеності ускладнює, робить проблемним вирішення таких судових справ, то судовий прецедент є рішенням у складних та проблемних судових справах.