Правова освіта та правове виховання як основні напрями зниження правового нігілізму в сучасному суспільстві
Автор: Андрей Бондарчук • Апрель 5, 2019 • Курсовая работа • 5,173 Слов (21 Страниц) • 538 Просмотры
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………2
РОЗДІЛ 1 ПРАВОВИЙ НІГІЛІЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЯВИЩЕ
1.1. Історичні аспекти розвитку правового нігілізму………………………6
1.2. Теоретичні напрями досліджень правового нігілізму ………………..10
1.3. Правосвідомість і правовий нігілізм………………………………….…13
РОЗДІЛ 2 ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРАВОВОГО НІГІЛІЗМУ ЯК ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
2.1. Загальнодержавні заходи подолання правового нігілізму в Україні…………………………………………………………………………17
2.2. Правова освіта та правове виховання як основні напрями зниження правового нігілізму в сучасному суспільстві ……………………………….19
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..27
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема правового нігілізму в історії постала через порушення норм права суб’єктами, які через власні переконання нехтували даними нормами. Правовий нігілізм представляє собою невизнання права як соціальної цінності і проявляється у негативному ставленні до права, законів, правопорядку, у невірі в необхідність права, його можливості, суспільну корисність. Різноманітні форми прояву правового нігілізму досить поширені в Україні. В умовах гострої соціально - економічної кризи правовий нігілізм стає глобальним, агресивним, відверто демонстративним і посилює нестабільність у суспільстві, гальмує демократичні перетворення, процес розбудови правової держави. Отже, у науковому плані проблема правового нігілізму не досліджена в повній мірі. Тим часом потреба в її вивченні давно назріла, оскільки названі соціально-юридичні феномени широко поширилися в практичному житті, свідомості людей, політиці, культурі, законотворчості, державній і суспільній діяльності та серед юристів, яким необхідно мати по можливості повне уявлення про суть цих аномалій, їх деструктивну роль, причини, форми прояву, дороги усунення.
Правовий нігілізм досліджували такі провідні спеціалісти у сфері правознавства: О.Ф. Скакун, В.В. Галунько, М.І. Матузов, , В.К. Шкарупа, В.А. Туманов, О.В. Зайчук,Н.М. Оніщенко, О.Г. Карпович, С.В. Молчанов, С.Ю. Кабашов та інші. Саме за допомогою їх робіт ми маємо можливість опрацювати та проаналізувати інформацію, яка потрібна для розумінні даної теми. Але ця проблема залишає багато питань, тому вона потребує подальшого дослідження.
Мета дослідження. Метою обраної мною теми є
дослідження явища правового нігілізму як деформаційного стану правосвідомості особи, групи, суспільства.
На виконання обраної теми необхідно реалізувати такі завдання:
- Дослідити історичні аспекти виникнення та розвитку правового нігілізму;
- Визначити теоретичні напрями досліджень правового нігілізму ;
- Дати загальну характеристику правосвідомості і правовому нігілізму;
- Дати загальну характеристику загальнодержавним заходам подолання правового нігілізму в Україні;
- Охарактеризувати правову освіту та правове виховання як основні напрями зниження правового нігілізму в сучасному суспільстві;
- Охарактеризувати міжнародні соціально-психологічні способи розв’язання проблеми правового нігілізму,
Об’єктом дослідження є правовий нігілізм як явище в суспільстві , що тягне за собою неправомірні наслідки
Предметом дослідження є деформаційний стан правосвідомості особи, групи, суспільства, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.
Методи дослідження. При дослідженні правового нігілізму були застосовані такі загально – наукові методи як аналіз, який дозволив розглянути дане явище більш детально, шляхом розгляду окремо його кожного елементу, синтез, який дав можливість розглянути дане явище шляхом з’єднання його всіх елементів, а також приватно – наукових методів таких як історичний, який дав можливість дослідити більш детально ґенезу окремих понять, порівняльно – правовий метод, який сприяв зіставленню окремих катергорій, формально – логічний метод, який застосовувався для обґрунтування висновків.
...