Неофункціоналізм як один з можливих правових варіантів мирного вирішення арабо-ізраїльського конфлікту

РЕФЕРАТ

Тема: "Неофункціоналізм як один з можливих правових варіантів мирного вирішення арабо-ізраїльського конфлікту"

ЗМІСТ

Вступ        3

РОЗДІЛ 1. ВИТОКИ ТА РОЗВИТОК АРАБО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО      

КОНФЛІКТУ        6

1.1 Сутність та витоки близькосхідного протистояння        6

1.2 Еволюція конфлікту та його стан на сучасному етапі        12

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКИ ВЕЛИКИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ КОНФЛІКТУ У ПРОЦЕСІ ЙОГО МИРНОГО ВИРІШЕННЯ        20

2.1 Позиції «квартету з близькосхідного врегулювання» з огляду на їхні дії в ході конфлікту та пропозиції щодо його розв'язання        20

2.2 Мирні правові варіанти щодо ліквідації протистояння з боку міжнародного співтовариства і держав-учасниць конфлікту        27

РОЗДІЛ 3. МОЖЛИВОСТі ЗАСТОСУВАННЯ ПІДХОДУ НЕОФУНКЦІОНАЛІЗМУ З УРАХУВАННЯМ ПРАКТИКИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ        32

3.1 Застосування підходу неофункціоналізму на прикладі Європейського Союзу        32

3.2 Правовий інструментарій неофункціоналізму та його застосування в рамках даного протистояння        35

Висновки        38

Список використаних джерел        40

Вступ

Арабо-ізраїльське протистояння триває від початку двадцятого століття і до теперішнього часу між Лігою арабських держав, з одного боку, і державою Ізраїль, з іншого. Його початок був пов'язаний зі створенням у 1948 році на території підмандатної Палестини держави Ізраїль. Однак розгортання протистояння розпочалося ще з дев'ятнадцятого століття, коли був створений політичний сіоністський рух, де в ході напруженої ситуації до геополітичної складової додалася також релігійна, що підсилює міжнаціональну ворожнечу. 
Таким чином, конфлікт вийшов за межі Палестини і переріс у конфлікт між Ізраїлем та всіма іншими арабськими державами в регіоні.         

Дане протистояння налічує близько десяти війн та значно більшу кількість військових сутичок. І в останні роки саме цей конфлікт є джерелом політичної напруги та збройних зіткнень. Тому варто розглянути підхід неофункціоналізму як одного з варіантів мирного вирішення арабо-ізраїльського протистояння у порівнянні з іншими, раніше запропонованими, та також формування основ транскордонного співробітництва держав.         

З огляду на історію, теорія неофункціоналізму, що була створена після Другої світової війни, стала провідною теорією європейської інтеграції. І її сильною стороною стало прагнення до керованої інтеграції на регіональному рівні, а також те, що на перший план висувалося прагнення до політичної співпраці, але шляхом через співпрацю економічну.         

Аналізуючи мету створення сучасного інтеграційного співтовариства Європейського Союзу, можна визначити, що нею стало об'єднання європейських ресурсів з виробництва сталі та вугілля для превенції чергової війни в Європі. Це призвело до організації європейської спільноти з вугілля і сталі. І також стало основою для створення декількох інших європейських спільнот і того, що зараз є Європейським Союзом. Практика неофункціоналізму розвинула довгострокову стратегію співпраці, стаючи основою інтеграційних відносин країн. Тим самим призвела до правового, економічного і політичного зростання регіону, запобігаючи виникненню нової війни.         

Отже, можна провести паралель до арабо-ізраїльського конфлікту. Загальновідомими фактами є те, що Ізраїль володіє великою кількістю новітніх технологій і розробок, в свою чергу, арабські держави так само володіють природніми ресурсами і потенціалом. Відтак, налагодження зв'язків між цими державами - це один із способів забезпечення миру і розвитку транскордонного співробітництва.

Варто виділити роботи Колобова О. А.,  Кузнєцова Д. В.,  Пирліна Е. Д., Хазанова М. В., в яких пропонуються різні, навіть суперечливі точки зору на аналіз розвитку і вирішення арабо-ізраїльського конфлікту. А також документи ООН, включно з резолюціями Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки, документи ЮНЕСКО, документи Ліги Арабських Держав, інші міжнародні міжурядові документи, що дають можливість представити позитивні і негативні сторони роботи механізму міжнародних організацій і їхньої ролі в ліквідації протистояння.