Утворення Турецької Республіки та її основні риси державного устрою, права

Утворення Турецької Республіки та її основні риси державного устрою, права

За всі роки свого існування від дня, коли Туреччина була проголошена Республікою, вона досягла значних успіхів у всіх галузях розвитку і сьогодні займає значне місце у світових спільнотах.

Події, внаслідок яких, утворилась Турецька Республіка розгортались у 1918-1923 р.р. На початку ХХ ст. становище тюркської нації було досить складним, тому що Османська держава була знесилена. Західні держави, які вийшли переможцями у 1 світовій війні, мали на меті нанести поразку Османській Імперії для того, щоб посилити свій вплив у Східно-середземноморському регіоні та позбавити тюркську націю політичного панування. Для досягнення своєї мети ці держави підписали Мондроську угоду 30 жовтня 1918 р. з османським урядом. Держави, підписавші цю угоду, використовували вірмен на сході та греків на заході як жандармські лещата. Наслідком цього стала національно-визвольна війна (1919-1922 р.р.) Для Туреччини цей період був найважчим за всю історію існування, але незважаючи на це, тюркська нація довела свою гідність та існування власної культури. [1]

Мустафа Кемаль Ататюрк – засновник Турецької Республіки, який 19 травня 1919 р. ступив на анатолійську землю в місті Самсун. За тиждень він зумів ужити заходи безпеки й витіснити англійські військові загони з міст Тавз і Самсун. Це стало початком національно-визвольної війни турецького народу.

Ще на Сіваському конгресі Ататюрк, проголошуючи анатолійські й румелінські землі Батьківщиною, поклав початок об’єднанню земель нової Туреччини. Мустафа Кемаль Ататюрк на чолі обраної представницької делегації з 15 осіб брав участь у загальному зібранні в Анкарі 19 березня 1920 р., де проголосив: “Настав кінець незалежної Османської держали, яка існувала протягом 700 років”. 23 квітня 1920 р. відбулось наступне зібрання. На цьому зібранні було прийняте таке рішення: підготовка конституції та будування нової незалежної Турецької Республіки. Фактично Туреччина стала Республіко. 24 квітня 1920 р. відбулось ще одне зібрання, на якому Мустафа Кемаль Ататюрк оголосив організації нового уряду про те, що найвищим органом влади є Великий Національний Меджліс. Цього ж дня Мустафа Кемаль став головою парламенту й уряду Туреччини.

У 1921 р. греки знову розпочали війну проти тюрків і як минулого разу, надіялись на перемогу. 5 серпня 1921 р. парламент уповноважив М.Кемаля головнокомандуючим армією для того, щоб він ужив невідкладних заходів для відбиття нападів із боку Греції і врешті-решт Туреччина вийшла з цієї війни переможцем.

1923 р. після нових зборів Великого Національного Меджлісу, більшість депутатів, які входили до представників Народної партії, розпочався новий етап в історії розвитку Туреччини. Були внесені зміни до І статті конституції, яку було прийнято у 1921 р., про те, що “Турецька держава є республікою”. 29 жовтня 1923 р. затвердили оновлену статтю і таким чином Мустафа Кемаль Ататюрк проголосив