Фінансова глобалізація, її основні напрямки, характеристики та наслідки

Есе на тему: «Фінансова глобалізація, її основні напрямки, характеристики та наслідки»

Слід почати з того, що нинішня масштабна фінансова революція, виникнення глобальної фінансової цивілізації, ускладнення всеохоплюючих економічних трансформацій, прискорення процесів системної глобалізації, котрі призводять до таких загальноцивілізаційних змін, як зародження й становлення нового формаційного та глобального постформаційного суспільства, – усе це вимагає приділення особливої уваги теоретичним і методологічним аспектам досліджень глобальних напрямів постформаційних та постцивілізаційних трансформацій.

Серед головних викликів, які постали перед людством у ХХІ ст. та мають гострий, імперативний характер, є: управління світовими фінансами, налагодження ефективного контролю процесів фінансової глобалізації, фінансіалізації й гіперфінансіалізації глобального відтворення, регулювання процесів формування та структурної трансформації глобального капіталу. Розв’язання цих складних проблем стає з кожним роком все актуальніше у сфері фінансової глобалістики.

Аналізуючи першу статтю, автор виокремлює одним із визначальних глобалізаційних сегментів, безумовно фінансову сфера, яка все більше впливає на світовий економічний простір. Таким чином, проаналізувавши зазначені проблеми окреслені автором, погоджуємось, що фінансова глобалізація – це вільний та ефективний рух капіталів між країнами та регіонами, функціонування глобального ринку, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізація глобальних фінансових стратегій ТНК та транснаціональних банків. Глобалізація фінансових ринків передбачає усунення бар’єрів між внутрішніми та міжнародними ринками й розвиток багатоваріантних зв’язків між окремими секторами,  тому  поняття  стабільності  є фундаментальним для сучасної світової економіки, оскільки без достатнього рівня стійкості національних і світових фінансових ринків неможливо забезпечити економічне зростання й надійне функціонування фі- нансового  сектора.

Таким чином, внаслідок інтернаціоналізації фінансових ринків, банківські установи стикаються зі змінами кон’юктури ринків не тільки національних, але і світових, що ще більше ускраднює управління банківськими установами. В умовах ринкової економіки можливість залу- чення додаткових ресурсів для банків однозначно зумовлена мірою їх фінансової стійкості. Зростає зацікавленість у якості фінансового становища банку з боку його клієнтів і власників. Фінансова стабільність банківської установи стає питанням її виживання, оскільки банкрутство в умовах ринку виступає вірогідним результатом фінансової діяльності нарівні з іншими можливостями.

Особливостями функціонування банків в умовах глобалізації є такі:

- зростання попиту на банківські послуги внаслідок розвитку ТНК та мережі їхніх філій за межами країни базування, урізноманітнення послуг;

- модифікація стратегій банків, що обумовлена передусім орієнтацією не тільки на національну економіку, а й на зміни в економічній ситуації у світі загалом;

- уніфікація всього фінансового сектору економіки різних країн при роботі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

- відсутність можливостей для національної економіки залишатися повністю закритою від іноземного капіталу, оскільки щоразу більша кількість банків створює філії за кордоном, що призводить до посилення конкуренції між ними;

- зростання частки наукомістких  галузей в економіці призводить до того, що інвестування та кредитування має все більш низьку прибутковість і більш тривалий термін їх повернення та окупності;

- підвищення рівня інформаційного та комп’ютерного забезпечення роботи банків, розширення асортименту та підвищення якості послуг, що надаються клієнтам, які є важливими чинниками конкурентоспроможності на ринку.

Автор виокремлює дуже багато як позитивних так і негативних наслідків наприклад позитивні: Посилення та чітке окреслення «центру» відносно «периферії» у фінансовій, інституційній та технологічній сферах; Розвиток можливостей залучення капіталу із економічно розвинутих країн до країн з низьким рівнем заощаджень, але багатим потенціалом зростання; Використання іноземних інвесторів для кредитування малого та  середнього  бізнесу, а також сприяння розвитку та впровадження новітніх банківських технологій і продуктів; Зниження інфляційного тиску, здешевлення ресурсів під впливом міжнародної конкуренції, тощо; Негативні: Розбіжність інтересів іноземних банків з інтересами держави при фінансуванні пріоритетних галузей економіки; Можливість іноземних банків контролювати весь цикл формування і використання фінансових потоків в державі; Стихійний рух спекулятивного капіталу, певна відособленість фінансового капіталу від реальної економіки; Обмежений доступ країн, що розвиваються, до ресурсів на світовому.