Соціальна та юридична ефективність правозастосування
Автор: Любовь Кириленко • Февраль 7, 2024 • Реферат • 16,667 Слов (67 Страниц) • 24 Просмотры
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
«Соціальна та юридична ефективність правозастосування»
Соціальна та юридична ефективність правозастосування: визначення поняття «правозастосування»,механізм правозастосування,критерії визначення ефективності правозастосування.Правозастосовна діяльність як процес та форми її здійснення.Суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливають на ефективність правозастосування.Способи підвищення ефективності правозастосування.
Розкрити понятійні слова- ключові слова:соціум,суспільство,соціальне, правозастосування, ефективність,критерії,ознаки.
ЗМІСТ:
ВСТУП.
I.Соціальна та юридична ефективність правозастосування:поняття «правозастосування», механізм правозастосування,критерії визначення ефективності правозастосування.Правозастосовна діяльність як процес та форми її здійснення.
1.1.Визначення поняття «правозастосування».
1.2. Механізм правозастосування та його вплив на суспільство.
1.3.Правозастосовна діяльність як процес та форми її здійснення.
1.4.Правосуддя як форма правозастосовної діяльності.
1.5.Установчо-розпорядча та контрольно-наглядова форми правозастосовної діяльності.
2. Ефективнiсть норм права.
2.1. Ефективність застосування правових норм(правозастосування).
2.2.Зарубіжні та українські автори,які вивчали проблеми ефективності правозастосування.
2.3.Поділ ефективності правозастосування на соціальну та юридичну.
II. Проблеми вітчизняного судочинства. Суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливають на ефективність правозастосування.
III.Способи підвищення ефективності правозастосування.
ВСТУП
Розвиток сучасного суспільства пов’язується з підвищенням ролі та значення правового регулювання. Саме рівень впорядкованості суспільних відносин, чітке визначення меж правового впливу,наявність дієвих механізмів реалізації права є важливими чинниками забезпечення
ефективності права як засобу управління суспільством. Реалізація правових вимог завершує процес правового регулювання суспільних відносин, уособлюючи тим самим певний результат. Особливою формою реалізації права є правозастосування як найбільша за обсягом ланка юридичного процесу, спрямована на індивідуалізацію абстрактних правових приписів.Зміни, що відбуваються в суспільстві, реформування основних сфер його життєдіяльності потребують теоретичного переосмислення сутності, значення та природи правозастосовної діяльності. Це пов’язується з виникненням абсолютно нових суб’єктів правозастосування, трансформацією взаємовідносин його учасників, необхідністю теоретичного обґрунтування шляхів вдосконалення правореалізаційного процесу, підвищенням його ефективності, необхідністю гарантування прав і свобод громадян, посиленням їх правової захищеності.
На сучасному етапі розвитку нашого суспільства виникає потреба наукового аналізу правозастосування як важливого інституту теорії права в аспекті його сутності,природи, структури та функцій. З огляду на функціональне призначення правозастосовна діяльність відіграє одну з ключових ролей у механізмі правового регулювання, адже від неї головним чином залежить своєчасна та ефективна реалізація нормативно-правових приписів. Необхідним є комплексне теоретико-правове дослідження правозастосування, визначення його реального призначення та місця у правовому регулюванні на основі поєднання існуючих теоретичних знань і сучасних реалій. Одним із напрямів такого аналізу є наукове розуміння правозастосовної діяльності як особливої, самостійної складової багатоелементного механізму реалізації юридичних норм, що вирізняється власним механізмом,структурною характеристикою, закономірностями та певним рівнем ефективності.
...