Міжнародний арбітраж

1. Обрати міжнародний комерційний спір;

Справа за позовом українського товариства до нідерландської компанії про стягнення збитків.

Позовні вимоги ґрунтуються на контракті, згідно з яким позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання поставити, а відповідач (покупець) – прийняти та оплатити товар.

Невиконання відповідачем зобов’язань за контрактом значною мірою позбавило позивача того, на що він мав право розраховувати на підставі контракту.

Правовою підставою розгляду спору в МКАС при ТПП України є арбітражна угода, яка укладена окремо від контракту, згідно з якою будь-який спір, що виникає з цього контракту або за ним, має бути вирішений шляхом арбітражу в МКАС при ТПП України згідно з його Регламентом. Місце проведення засідань – м. Київ, Україна. При розгляді спорів застосовується матеріальне право України. Мова арбітражного розгляду – українська.

2. Визначити спосіб його вирішення на власний розсуд (інституційний арбітраж, арбітраж аd hoc, медіація, інше);

Спосіб вирішення – інституційний арбітраж (Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд при Торгово-промисловiй палаті України).

3. Cформулювати фабулу справи (предмет спору, суб'єктний склад, заперечення учасників спору, обставини спору та ін.);

До МКАС при ТПП України надійшла позовна заява українського товариства (позивача) про стягнення з нідерландської компанії (відповідача) 253 229,84 долара США збитків, 749,28 долара США – 3% річних і 11 844,88 долара США пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на контракті, згідно з яким позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання поставити, а відповідач (покупець) – прийняти та оплатити товар на загальну суму 2 024 000 доларів США. Згідно контракту покупець зобов’язався 65% від загальної суми контракту, що становить 1 315 600 доларів США, перерахувати постачальнику протягом 5 банківських днів з моменту укладення останнього з договорів застави та/або договору поруки.

Позивач вважає, що сума попередньої оплати надійшла йому набагато пізніше обумовленого терміну.

Позивач стверджує, що в порушення умов контракту відповідач не вибрав місце для розвантаження та не повідомив його позивачеві. З огляду на це здійснення поставки товару стало неможливим. Позивач надав додатковий строк розумної тривалості для виконання відповідачем свого обов’язку повідомити постачальнику місце розвантаження товару. Однак, останній зазначив, що готовий отримати товар за ціною значно нижчою, ніж остаточна ціна, встановлена контрактом і запропонував новий строк поставки товару, а в електронних листах фактично відмовився приймати товар відповідно до умов контракту, в тому числі і за обумовленою ціною.

Невиконання відповідачем зобов’язань за контрактом значною мірою позбавило позивача того, на що він мав право розраховувати на підставі контракту. В зв’язку з цим, позивач листом, керуючись пунктом 1 статті 64 Віденської конвенції, розірвав контракт.

З огляду на це, позивач на підставі статей 74–75 Віденської конвенції здійснив розрахунок збитків у загальній сумі 253 229,84 долара США, які визначені ним за формулою, як різниця між ціною, встановленою в договорі, і поточною ціною на момент розірвання контракту. Крім того, за час прострочення відповідачем сплати попередньої оплати позивач нарахував на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 749,28 долара США та на підставі умов контракту пеню у сумі 11 844,88 долара США.

Позивач подав письмові пояснення, в яких ще раз детально розписав особливості погодження місця розвантаження товару та інших умов поставки. Щодо збитків позивач наполягав на застосуванні положень статті 76 Віденської конвенції, оскільки контракт був розірваний позивачем листом та позивач не укладав угоду, що замінює контракт. Крім того, позивач заявив вимоги про відшкодування йому витрат на юридичний супровід справи у сумі 121 851,12 гривні та надав документи на обґрунтування цієї вимоги.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що він не порушував передбачені контрактом зобов’язання щодо повідомлення місця розвантаження та прийняття товару. Зокрема, в електронному повідомленні, отримання якого позивач визнає, відповідач зазначив, що місцем розвантаження є Одеський порт. Таким чином, відповідач повідомив позивачу місце розвантаження товару і виконав умови контракту. Також відповідачем було надано пропозицію щодо іншого місця розвантаження – порт Миколаїв на інших умовах. Незважаючи на те, що відповідач у встановлений позивачем додатковий строк виконав своє зобов’язання за контрактом, а саме повідомив місце розвантаження, позивач повідомив відповідача про відмову від контракту в односторонньому порядку, тобто фактично та юридично відмовився поставляти товар відповідно до умов контракту. Відповідач вважає, що саме позивач допустив істотне порушення умов контракту, оскільки не здійснив поставку товару. Крім того, відповідач у листі, направленому позивачу у відповідь на його лист про розірвання контракту, просив позивача повернути перераховану йому суму попередньої оплати. Проте, позивач ані у встановлений відповідачем строк, ані пізніше, отриману ним суму попередньої оплати відповідачу не повернув. Відповідач також відзначив недоведеність понесення збитків позивачем та заперечив проти розрахунку суми збитків та пені.