Розвиток міжнародних міграційних процесів в Європі

Жучишина Світлана Вікторівна

Науковий керівник: доц., Давидюк Л. П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Розвиток міжнародних міграційних процесів в Європі

Міграції населення належать до числа складних системних об'єктів дослідження. Термін міграція походить від лат. migratio – переміщення. В широкому розумінні, міграційні процеси – це процеси просторового переміщення людей між поселеннями, регіонами, країнами. У вузькому значенні, під ними розуміють сукупність переселень людей, пов'язаних зі зміною ними місця проживання на довготривалий строк, що спричиняє зміни територіального розміщення поселення.

Проблема вдосконалення міжнародних міграційних процесів в Європі розглядалась досить докладно у вітчизняній і закордонній літературі й знайшла своє відображення в численних працях учених. Слід згадати, зокрема науковий доробок українських науковців, які досліджували і досліджують проблематику регулювання міграційних процесів: О. Власюка, Е. Лібанова, І. Гнибіденко, О. Малиновської, О. Кислициної, О. Пархомчука, С. Пирожкова, М. Романюка. Із іноземних теоретиків, які досліджували проблеми міжнародної міграції праці В. Волеса, Д. Дайнена, А. Геддеса та ін.

Мета дослідження полягає у визначенні сутності міжнародних міграційних процесів та характеристиці її основних цінностей.

Поточна міграційна криза в Європі вдає із себе складне багатогранне явище, яка має безліч вимірів. Зараз найбільш явно виявляє в собі економічні труднощі, що в умовах багаторічної рецесії в ряді держав-членів ЄС не може не хвилювати громадськість. Крім витрат на утримання мігрантів в пунктах тимчасового утримання, серйозні кошти витрачаються і на морські рятувальні операції і надання медичної допомоги новоприбулим. До того ж велика частина переселенців не мають якісної освіти і тому не конкурентоспроможні на ринку висококваліфікованої праці, а обсяг вакансій в низькокваліфікованих сегментах ринку робочої сили вельми обмежений. У перспективі це зазвичай призводить до зростання соціально економічної напруженості.

Економічні труднощі тісно змикаються з питаннями безпеки, які розташувалися в широкому спектрі від побутового криміналу до міжнародного тероризму. З року в рік статистика вперто свідчить на користь зростання злочинів, скоєних мігрантами. Багато правопорушення відбуваються в перші ж дні після прибуття. Зазвичай в таких випадках мова йде про крадіжки і хуліганство. Терористичні акти тягнуть більш тяжкі наслідки. Значне число нащадків іммігрантів з ряду країн Африки і Сходу навіть у другому і третьому поколіннях не тільки не розділяють європейські цінності, а й висувають радикальні альтернативи. З точки зору європейських цінностей в питаннях безпеки найбільш значущим тут є не тероризм, грабунки, крадіжки і хуліганство. Зрештою, все це Європа знала і бачила ще задовго до початку масового переселення жителів Африки, Близького і Середнього Сходу. Існують і зрозумілі рецепти по боротьбі з цим злом. набагато складніше розібратися зі злочинами, в основі яких лежить інша модель міжгендерної взаємодії.

Дискусії з міграції протікають як на національному, так і на наднаціональному рівнях, що призводить до створення примітних суспільно-політичних транскордонних конструктів. Поточна криза має настільки серйозні масштаби, що призводить до значної поляризації і зниження частки невизначених і байдужих на індивідуальному, груповому та державному рівнях. Виходячи з цього, можна виділити держави ЄС, в яких суспільство і уряд в цілому солідарно виступають «за» або «проти» гуманітарної міграції. Позицію «за» займають країни умовного Півночі Європи на чолі з Німеччиною і Швецією. Вони сподіваються, що статево характеристики біженців зможуть вже в середньостроковій перспективі зіграти позитивну роль для ситого, але стрімко старіючого суспільства їх країн.