Контрольная работа по "Медицине"

1. Чому необхідний інтервал в 3-5 хвилин між вимірами, я при вимірах його витримую, але результати вимірювань сильно відрізняються один від одного?

Повторні виміри проводяться з інтервалом 3-и хвилини, аби відновити циркуляцію крові. Однак цей інтервал для кожної людини індивідуальний і, як правило, чим старша людина, тим більше необхідний інтервал між вимірами артеріального тиску. Пов'язано це з реакцією стінок артерії при перетискання манжетою. Якщо провести повторне вимірювання відразу, то отриманий результат АТ (артеріальний тиск) може бути спотвореним, як правило, меншим через те, що кровообіг не відновився. Для більш точного визначення артеріального тиску рекомендується робити серії з 3 -х послідовних вимірів і використовувати розраховане середнє значення результатів вимірів. Однак не слід вимірювати тиск без особливої ​​необхідності по кілька разів поспіль, адже перетискання артерії - це все-таки додаткове навантаження на судини.

2. Наведіть приклади вимірювання артеріального тиску іншими методами.

[pic 1]

Методи вимірювання АТ поділяють на інвазивні (прямі) і неінвазивні (непрямі).

 Прямий метод, який полягає у тому, що безпосередньо у кровоносну судину вводять давачі-катетери, є безперечно найоб’єктивнішим і самим точним. Він дозволяє вимірювати АТ неперервно і майже нечутливий до будь-яких завад. Саме тому він застосовується в медичній практиці для неперервного контролю в особливо важливих випадках (наприклад, під час оперативного втручання). Крім того, прямий метод є еталонним для оцінки точності інших методів. Тільки даний метод дає правдиві результати у пацієнтів з низьким серцевим викидом, у тих що знаходяться в критичному стані, коли будь-який непрямий метод вимірювання артеріального тиску дає неправдиві результати з відхиленнями до 30-60 мм.рт.ст. Тому використання манжетних способів 15 вимірювання артеріального тиску у даних пацієнтів небажано. Інвазивний метод є, з одного сторони, найбільш об'єктивним, з іншого, і найбільш складним з технічної точки зору. Крім технічної складності вимірювання у методу є і деякі інші недоліки: по-перше, він вимагає постійного спостереження через небезпеку ускладнень, по-друге, введення катетера в судину змінює картину перебігу крові, і манометр вимірює тиск в потоці, збудженим введенням катетера, тобто в показання закладається похибка, що перевищує за деякими даними 50%. Саме тому на практиці намагаються уникати застосування інвазивних методів діагностики, якщо в цьому немає крайньої потреби.

Непрямі методи – найбільш поширені в лікарській практиці, поділяють на некомпресійні (або неоклюзійні, безманжетні) і компресійні (або оклюзійні). Останні використовують оклюзію біологічного органу за допомогою компресійної манжети, а моменти, коли тиск в манжеті дорівнює  максимальному (систолітичному) і мінімальному (діастолістичному) тиску крові, визначають за допомогою деяких біофізичних феноменів.

Неоклюзійні методи є непрямими (а отже менш точними) із точки зору метрології вони визначають величину АТ за допомогою вимірювання деякої іншої фізичної величини (електричного опору, оптичної проникності, тощо), функціональний зв’язок якої з АТ вважається відомим. Параметри (числові коефіцієнти) таких функціональних залежностей завжди відрізняються для різних пацієнтів. Тому пристрої, в яких використовуються такі методи, потребують індивідуальної калібровки для кожного вимірювання.

Серед неоклюзійних методів вимірювання АТ найбільшого поширення набули реографічні методи тобто ті, що реєструють і вимірюють параметри реограми (або реоплетизмограми – РПГ), яка є функцією зміни в часі електричного опору біотканини в залежності від її кровонаповнення. Реографічні безманжетні способи вимірювання АТ мають серед інших неоклюзійних методів найбільше методичне обґрунтування, тому що вид функціональної залежності зміни електричного опору від величини АТ може бути отриманий теоретично. Коефіцієнти цього функціонального зв’язку залежать, як правило, тільки від розмірів біологічного органу і від конструкції давачів (електродів)]. Для безманжетного вимірювання АТ використовують також плетизмограму, яка є функцією багатьох параметрів, в тому числі і АТ.