Компенсація порушених функцій зорового аналізатору

1. Індивідуальні засоби корекції.

Для виправлення короткозорості застосовують окуляри із двовігнутими лінзами й інші корекційні засоби. При оптичній корекції зменшується заломлення акомодаційних сил, промені, що йдуть від предметів, будуть сходитись на сітківці, і предмет буде чітко розрізнятись.

Діти, яким виписані окуляри, повинні обов'язково ними користуватись, інакше короткозорість буде прогресувати. Учителі, батьки й вихователі повинні стежити, щоб окуляри та інші оптичні засоби були правильно підібрані та зручні. Для виправлення далекозорості потрібно посилити заломлення за допомогою окулярів із двоопуклими лінзами.

Для корегування зору при астигматизмі виготовляють окуляри з циліндричними скельцями.

Для підвищення гостроти зору можуть бути рекомендоване користування лінзами.

Для розширення можливості читання, розглядання та запису різних текстових і графічних матеріалів, що потребують збільшення зображення, можуть бути рекомендовані для застосування наступні прилади (рис. 2.28):

[pic 1]

1. Використання тактильного сприймання.

Шкірний аналізатор. У житті сліпих і слабозорих дітей шкірний аналізатор відіграє величезне значення. У цих дітей розвиток тактильної чутливості може компенсувати дефекти в зоровому й слуховому аналізаторах.

І.М. Сєченов вважав дотик відчуттям, що відповідає зору. У психологічній літературі з часів І.М. Сєченова багато разів відмічалась подібність зорових і дотикових вражень, що обумовлено здатністю руки й ока відображати одні й ті самі категорії ознак предметів, а також характером їх поведінки в процесі сприймання.

Це підтверджується й сучасними дослідженнями, які показали, що в різних сенсорних системах при перекодуванні подразників у нервові імпульси існує адекватна інформаційна еквівалентність. Іншими словами, інформація про одні й ті самі властивості, ознаки об'єктів, що надходять у мозок по різних каналах (зоровому, дотиковому та ін.), оцінюється однозначно. Тому, наприклад, сліпі діти завдяки тактильній чутливості можуть сприймати форму, розміри й інші якості предметів. У дітей із порушенням зору читання й письмо може здійснюватися за допомогою рельєфного шрифту. В основу цієї діяльності покладено роботу шкірного аналізатора.

Розвиток тактильної чутливості в сліпих дітей може певною мірою компенсувати дефект зору. Завдяки тактильній чутливості сліпі сприймають форму, розміри, фактуру предметів, читають крапковий шрифт і рельєфні зображення (малюнки, креслення, схеми). Знання абсолютних порогів тактильної чутливості дозволяє більш ефективно використовувати даний вид чутливості для сенсорного розвитку сліпих і слабозорих.

1. Використання шкірно-оптичного сприймання.

Шкірно-оптичне відчуття.

Серед шкірного відчуття виділяють шкірно-оптичну чутливість, що визначають як здатність шкірних покривів реагувати на світловий і колірний вплив. Дана чутливість була відома ще наприкінці XVIII ст. В.М. Бехтерев спостерігав пацієнтку, що за допомогою шкірного відчуття розрізняла хроматичні й ахроматичні кольори й прості графічні зображення. Факт наявності шкірного «зору» встановлений як у осіб із нормальним зором, так і в сліпих і слабозорих. Близько 20% досліджуваних мали задатки до прояву шкірно-оптичного почуття й 4- 5% володіли високою розпізнавальною шкірно-оптичною чутливістю. У Харківській гімназії для сліпих дітей тривав експеримент із навчання дітей шкірно-оптичному сприйманню, що мав позитивний результат. Автори посібника мали позитивний досвід із розвитку шкірно-оптичного відчуття у сліпої дитини у віці 4-х років. Навчання Віри Л. проводилося з 1995 по 1998 рр.

Діагноз зорового захворювання Віри Л.: вроджена катаракта обох очей, ністагм; гострота зору: ОD – ОS = 0.01 – 0.01. Заняття з розвитку шкірно-оптичного відчуття розпочинались з добору спеціальних засобів навчання, що є однією із найважливіших умов корекційно-розвиваючого навчання. Д

ля навчання Віри Л. було обрано дистантний спосіб сприймання кольору. На перших заняттях у дівчинки формувалось відчуття тепла та холоду через шкіру долоні при «розгляданні» нею певного кольору. Наступним етапом став розвиток так званого «шкірного зору», як називали це явище в 60-ті роки. Після того, як Віра почала впевнено розрізняти всі кольори спектру, розпочалася робота з ознайомлення з геометричними фігурами, об'ємними тілами. Щоб полегшити і прискорити процес формування предметних уявлень про навколишній світ, закріпити отримані знання й уміння, навчити застосовувати їх на практиці, спочатку формувалось шкірнооптичне впізнавання яскравих, різнобарвних об'ємних іграшок, а потім − натуральних об'єктів і людини.