Кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК)

ЗМІСТ

 ВСТУП.…………………………………………………………………………3

     РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ……………………………………………………………………………5

1.1    Підстави кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю………………………………………………………………………….5

1.2 Склад злочину, як підстава притягнення до кримінальної відповідальності………………………………………………………………….8

1.3    Притягнення до кримінальної відповідальності за грубе порушення  законодавства про працю. Кримінально-правові санкції за злочини проти трудових прав людини…………………………………………………………..14            

РОЗДІЛ 2 СЛІДЧА ТА СУДОВА ПРАКТИКА ЗА ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ…………………………………………….17

2.1 Незаконне звільнення працівника з роботи у зв’язку з небажанням провадити відповідні виплати за рахунок підприємства, визнано вчиненим з особистих мотивів ……………………………………………………………..17

2.2 Накладення матеріальних стягнень на працівників за порушення трудової дисципліни, а також порушення порядку та умов притягнення до матеріальної відповідальності визнані грубим порушенням законодавства про працю……………………………………………………………………………21

2.3 Звільнення працівника з роботи з порушенням підстав та порядку звільнення, вчинене з особистих мотивів, визнано злочином відповідно до ч. 1 ст. 172 КК України…………………………………………………………….24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..30

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Кожна демократична держава створює умови для повноцінного здійснення громадянами конституційного права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються. З метою забезпечення здійснення цього права Україна свого часу також прийняла цілу низку нормативно-правових актів.

Роль кримінального права в боротьбі з порушеннями законодавства про працю та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права дуже значна і актуальна в нашій державі, оскільки саме трудове законодавство спрямоване на досягнення соціальної справедливості та регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві в цілому. Воно покликане сприяти взаємному посиленню економічної та соціальної політики, створення умов для широкомасштабного та стійкого розвитку. При цьому слід враховувати, що для посилення зв'язку між соціальним прогресом та економічним зростанням, особливе значення мають гарантії дотримання основоположних принципів та прав у сфері праці.

Розгляд даної проблеми викликає особливий інтерес, оскільки в даний час спостерігається докорінний перегляд поглядів на сутність трудових відносин. Це пов'язано, перш за все, з тим, що соціальні відносини, що регулюються трудовим правом, піддаються радикальним змінам у ході здійснення в країні політичної та економічної реформ.

Традиційно наукою кримінального права злочини, пов’язані з порушенням законодавства про працю, поділяються на дві основні групи: 1) порушення трудових прав людини і громадянина, не пов’язані з посяганням на життя та здоров’я; 2) порушення правил охорони праці й техніки безпеки на виробництві, які створюють загрозу заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини. Стаття 172 Кримінального кодексу України визначає відповідальність за грубе порушення законодавства про працю, проте не визначає самого поняття «грубе порушення законодавства про працю», з якого б і мали випливати певні підстави для притягнення до такого виду відповідальності.

З іншого боку, у розвинутих країнах на теперішній час спостерігається переосмислення трудових відносин: від протистояння до відносин соціального партнерства. Це зумовлює наявність не протилежних, а обопільних інтересів роботодавця і робітника, а також тенденцій до лібералізації трудових відносин, що виявляється в обмеженні функцій держави з цих питань та розширенні повноважень роботодавця та робітника.

Метою курсової роботи є розгляд правових основ кримінальної відповідальності за грубе порушення законодавства про працю.