Дослiдження впливу субстрату на рiст бiомаси Propionibacterium

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗВІТ З

НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

НА ТЕМУ:

«ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СУБСТРАТУ

НА РІСТ БІОМАСИ Propionibacterium»

Одеса 2020

Зміст

Розділ 1. Дослідна частина………………………………………………….3-4

             Стан питання (огляд літератури) актуальність теми………………5-6

         Мета і завдання дослідження…………………………………………..7

    1.1 Об’єкт дослідження…………………………………………………….7

    1.2 Методи та методики дослідження …………………………………….7-8

    1.3  Експерементальна база дослідження ………………………………9-12

     1.4  Результати дослідження ……………………………………………12-16

Список літератури…………………………………………………………….

Розділ 1

Дослідна частина

Вступ.   На сьогоднішній день є дуже розвинена галузь харчової промисловості. Вона включає в себе багато різних напрямків та підходів, які входять до різних наук. Наприклад, виробництво молочних харчових продуктів, займає провідне місце у сучасному світі. Молочні продукти володіють високою харчовою цінністю і сприятливою динамікою попиту на таку продукцію. Асортимент розвивається завдяки розвитку і застосуванню нових монокультур мікроорганізмів та їх комбінування у складі заквасок.

Актуальність теми. Розглянути теоретичні відомості про сучасні дослідження впливу субстрату на ріст біомаси Propionibacterium.

    Класичними пробіотиками, як відомо, є бактерії родів Lactobacillus та Bifidobacterium. Серед відносно нових видів бактерій, яким притаманний пробіотичний ефект, необхідно відзначити бактерії роду Propionibacterium, які все ширше застосовують у виробництві еубіотичних харчових продуктів завдяки досить високій антагоністичній активності щодо міцеліальних грибів, дріжджів і деяким іншим характеристикам. Існує низка робіт відносно наявності пробіотичних властивостей у різних видів Propionibacterium, але визнаним пробіотиком на сьогодні є лише один вид – Propionibacterium freudenreichii subsp. Shermanii.

    Пропіоновокислі бактерії поділяють на дві групи – молочні, або класичні, та бактерії шкірного покрову. Саме представники першої групи досліджуються на предмет використання як аліментарні пробіотики. Найважливішими з них, крім зазначеного вище виду, є Propionibacterium acidipropionici, P. thoenii та P. jensenii. Останні два види генетично дуже близькі, однак мають низку фенотипічних відмінностей, насамперед щодо зброджувальної активності. Propionibacterium freudenreichii subsp. shermanii здавна використовується у складі закваски для виробництва сичужних сирів з високою температурою нагрівання сирного тіста, де накопичення продуктів обміну пропіоновокислих бактерій зумовлює появу специфічного запаху, смаку та рисунку сирів. Пропіоновокислим бактеріям притаманний бродильний тип метаболізму з утворенням значної кількості пропіонової та оцтової кислот (співвідношення може коливатися в межах 2:1–5:1) і вуглекислого газу. Ці бактерії здебільшого відносять до мікроаерофілів (причому бактерії шкірного покрову значно витриваліші до дії високих концентрацій кисню), вони характеризуються повільним розвитком, оптимальна температура для них – 30–37 °С.

   Вирощування пропіоновокислих бактерій потребує вдало підібраного поживного середовища. Це можливо зробити різними шляхами, наприклад, підбираючи   поживне середовище і спостерігати динаміку розвитку бактерій на тому чи іншому поживному середовищі.  

   Класичним поживним середовищем для пропіоновокислих є таким, вміст якого наступний (%) :

Триптокіназа( BBL) - 0.1

Дріжджовий екстракт - 1.0

Лактат натрія - 1.0

KH2PO4 - 0.25

MnSO4 - 0.0005

Агар-агар - 1.0

Початкове значення рН - 6.8-7.0

    До поживного середовища у співвідношенні 1:1 внесено 3 % інокуляту з пропіоновокислих бактерій. Після їх нарощування у рідкому лактатному середовищі визначено приріст чисельності методом граничних десятикратних розведень і наступного висіву 1 см3 розведень 105 , 106 , 107 і 108 (для пропіоновокислих бактерій розведення взяті на порядок нижчі) на відповідні тверді середовища. Після інкубації (  96 год для пропіоновокислих) визначено загальну чисельність бактерій у дослідних зразках.