Філософії особистості

З точки зору філософії особистості є багато літератури для відзначення особистості. Були використанні як першоджерела, так і статті, книги та веб-сайти.

Робота Платона «Держава» була використана для опису його ідеального державного устрою, с ціллю виявити місце особистості у цій структурі.

Ніколо Макіавеллі. Государ є основною книгою цього дослідження, я робив акцент на його філософію, щоб визначити, як саме впливає розуміння особистості на соціальні формування, з акцентом на державний устрій. Особистість ярко виділяється у фігурі монарха, і в якостях, які він повинен мати.

З.Фрейд «Я и Оно» використаний для пояснення психоаналітичного погляду самого автора на структуру особистості. Він задав унікальний погляд на людину, який я намагався коротко описати у своїй роботі.

Текст Леонтьева – «Деятельность. Сознание. Личность.» присутній для ширшого пояснення структури особистості, задля розуміння начальної проблематики, та в подальшому, щоб поглибитись у пояснення феномену особистості.

Текст Ильенкова  «Что же такое личность?» був використаний у введені, для різноманіття понять та точок зору.

Т.В.Слотіна та її «Психологія особистості: Навчальний посібник» був використаний для пояснення психологічного підходу до особистості.

«Против Евтихия и Нестория» послужив для прикладу трактування особи у розумінні Боєція.

Сума теології – один із головних текстів Середньовіччя, він чудово демонструє філософію Фоми Аквінського, а саме - його інтерпретацію особистості.

Інтернет-стаття Мейдера «Гуманистические идеалы Цицерона» ідеально ілюструє розуміння особистості у Римській Античності.

Наступна стаття у електронному вигляді, це «Особа та особистість у філософії», з якої складається початок введення.