Екзистенціальний вимір буття

[pic 1]

Екзистенціальний вимір буття - це філософська концепція, яка описує індивідуальний досвід людського існування в контексті пошуку значення і сенсу життя. Вона акцентує увагу на особистому досвіді людини, її пошуках і прагненнях, включаючи питання існування, смерті, віри, відповідальності і вільної волі.

Екзистенціальна філософія, як особливий напрямок, виникла після Першої світової війни.

Сьорен K'єpкегоп був першим, хто ввів поняття "екзистенція" як внутрішнього буття, яке з часом виходить на зовнішній план, і його вчення відіграло важливу роль у формуванні екзистенціалізму.

Едмунд Гуссерль, німецький філософ, який вивчав "філософію життя" та феноменологію, також вніс значний внесок у розвиток екзистенціалізму,

 Основна ідея феноменології — неможливість взаємного зведення і в той же час нерозривність свідомості і людського буття, особистості і предметного світу, психофізичної природи, соціуму, духовної культури — згодом трансформувалась у теорію екзистенціалізму.

Екзистенційна філософія заснована на ідеї, що людина не може знайти сенс життя у зовнішніх обставинах чи віруваннях, а повинна створювати свій власний сенс на основі своїх досвідів, взаємодії зі світом і внутрішніх переживань. Екзистенційна філософія дозволяє людині зосередитися на своїх індивідуальних потребах і цінностях, а також на особистій відповідальності за свої вчинки та життя.

Вона також допомагає людині зрозуміти, що життя - це не тільки радість і щастя, але і страждання, біль і несення відповідальності за свої вчинки. Вона ставить питання про те, як людина може знайти значення в житті навіть у найскладніших обставинах.

У психології екзистенційний підхід застосовується для розуміння психологічних проблем, таких як тривога, депресія, відчуття безсилих, та інших проблем, що пов'язані зі значенням життя.

Таким чином, екзистенційна філософія вбачає життя як постійний процес пошуку сенсу та значення, і підкреслює важливість вільного волевиявлення та відповідальності за свої вибори. Це допомагає людині зрозуміти, що її життя є унікальним та неповторним, і що вона має можливість створити свій власний сенс та значення свого існування

Тема 12.

[pic 2]

Суспільство є важливим предметом вивчення філософії, оскільки воно є основою для формування і розвитку культури, політики, економіки та інших аспектів життя людей. Соціальна структура суспільства відображає організацію і взаємодію його елементів, таких як індивіди, групи, класи, інституції та організації.

Соціальна структура суспільства визначається різноманітними факторами, такими як культурні та історичні традиції, економічний стан, політичні установки, релігійні переконання та інші. Вона може бути ієрархічною, коли існує розподіл влади та привілеїв між різними соціальними групами, або рівноправною, коли всі члени суспільства мають однакові права та можливості.

Філософія досліджує соціальну структуру суспільства з різних поглядів, від морально-етичного до політичного та економічного. Філософи досліджують, як соціальна структура впливає на індивіда та його поведінку, які фактори впливають на зміну соціальної структури та яким чином можна покращити життя людей у суспільстві.

Вивчення соціальної структури суспільства є важливим для розуміння проблем, що виникають у суспільстві, таких як нерівність, дискримінація та економічні проблеми. Розуміння соціальної структури може допомогти суспільству стати більш рівноправним та гуманним.