Тема «втрачених ілюзій» в романі Г. Флобера «Пані Боварі»: мрія і сіре буття

Тема «втрачених ілюзій» в романі Г. Флобера «Пані Боварі»: мрія і сіре буття

Гюстав Флобер, як нам відомо, французький письменник доби реалізму. «Пані Боварі» - один з його найвидатніших романів. Спочатку він називався «Етюд провінційних звичаїв», в українському виданні перекладений Лукашем як «Побут провінції». Назва твору цілком виправдана, адже події розвиваються в провінційних містечках Франції. В основу твору «Пані Боварі» покладена реальна історія родини Деламар, яку Флоберу розповів друг Луї Буйле. Деякі персонажі роману мають своїх прототипів, але поет зазначав, що цей роман не є детальним переказом справжньої події. У своєму творі автор піднімає конфлікт між реальним світом та ідеальним.

З заголовка роману ми можемо здогадатися, що головним персонажем роману є жінка – Пані Боварі. Під час перебування її у монастирі під впливом бульварних романі, у яких: «… тільки й були, що любов, коханки, коханці, переслідувані дами, що падають без почуттів у відокремлених альтанках…клятви, поцілунки в човнику при місячному світлі, солов’ї в гаї, кавалери, хоробрі, як леви, і лагідні, як ягнята…» формується її уявлення про світ та ідеальне кохання. Прочитавши безліч таких книжок, вона мріяла знайти чоловіка, з яким вона буде щаслива. Незабаром після одруження з Шарлем, вона починає усвідомлювати, що він не відповідає її ідеалам, про які вона читала. Навколо себе вона бачить тільки нудьгу та сірість. Прагнення Емми до любові підштовхує її до Рудольфа, а потім до Леона. Вона мріяла знайти щастя, але розчарувавшись у своїх мріях та не бачачи виходу з тяжкого матеріального становища, вирішила покінчити