Соціологічне трактування поняття суспільство

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………       3

Розділ І Мислителі минулого про суспільство …………………….      6

1. Поняття суспільства в античній спадщині…………………….      6
2. Уявлення про суспільство в епоху Середньовіччя та Нового

часу……………………………………………………………………...    10

Розділ ІІ Соціологічні аспекти вивчення суспільства……………….     14

2.1     Основні визначення поняття «суспільство» в соціології …….    14

2.2     Основні теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності суспільства………………………………………………………………   15

2.3    Теорії походження суспільства…………………………………  20

Розділ ІІІ Суспільство як цілісна соціальна система…………………   24

3.1     Характеристика суспільства як цілісної системи……………....   24

3.2    Основні елементи суспільної системи…………………………    27

Висновки………………………………………………………………..   34

Список використаної літератури……………………………………..    36

ВСТУП

«Суспільство» є буденним поняттям, зміст якого більшість людей ніколи не намагається сформулювати. Суспільство оточує нас постійно. Інтуїція з приводу суспільства підказує нам три узагальнених уявлення:

1) суспільство – це люди (тобто спільність людей);

2) ці люди чимось об'єднані, що дає змогу відрізняти «своїх» від «чужих»;

3) для людини суспільство є необхідним (і вигідним).

Суспільство уявляють:

• як якесь організоване ціле, правила якого краще не порушувати, якщо хочеш в ньому залишатися;
• як якась сила, протистояння якій може мати наслідки і покарання;
• як природна атмосфера, яку не обирають.

Суспільство є об'єктом дослідження для філософії, історії, антропології, етнології, соціології, політології, культурології, правознавства та економіки, які займаються вивченням тих чи інших його аспектів.

Філософія вивчає суспільство з точки зору його сутності: структури, ідейних підстав, співвідношення в ньому духовних і матеріальних чинників.

Історія розглядає поступальний розвиток суспільств, даючи опис фаз їх розвитку, структури, особливостей і характеристик.

Антропологія, як правило, досліджує архаїчні суспільства, в яких прагне знайти ключ до розуміння більш розвинених культур. Антропологічний метод дослідження суспільства полягає в ретельному вивченні міфів, легенд, обрядів, побутової поведінки, звичок, жестів і навіть забобонів його членів, а також найбільш древніх соціальних інститутів.

Впритул до антропології примикає етнологія, яка розглядатися структуру, історію та розвиток етносів. Тут головним об'єктом вивчення є не тільки «примітивні суспільства», але й інші суспільні форми, створювані етносами на різних етапах розвитку.

Етнологія описує ціннісні системи, походження, фази історичного становлення, мовну своєрідність, господарський уклад і системи релігійних та міфологічних поглядів етносів.

Політологія вивчає суспільство в його політичному вимірі, досліджуючи розвиток і зміну владних систем та інститутів суспільства, трансформацію політичної системи держав, зміну політичних ідеологій.

Культурологія розглядає суспільство як культурне явище. У цій перспективі соціальний зміст проявляє себе через культуру, породжену суспільством. Суспільство в культурології виступає суб'єктом культури і одночасно тим полем, на якому розгортається культурна творчість і в якому інтерпретуються культурні явища.

Правознавство переважно розглядає суспільні відносини в юридичному аспекті, якого вони набувають, будучи зафіксованими в законодавчих актах. Правові системи та інститути відображають домінуючі тенденції суспільного розвитку, поєднують в собі світоглядні, політичні, історичні, культурні і ціннісні установки суспільства.

Економіка вивчає господарський уклад різних суспільств, досліджує вплив економічної діяльності на соціальні інститути, структури і відносини.

Суспільствознавство узагальнює підходи всіх соціальних дисциплін. У цій дисципліні присутні елементи всіх вищеописаних наукових дисциплін, що допомагають зрозуміти і правильно інтерпретувати основні соціальні смисли, процеси й інститути.