Права жінок в Україні

За даними Державної служби статистики на 2017 рік в Україні проживало 42 414 905 осіб, серед яких 46,3% – чоловіки та 53,7% – жінки. Статистика констатує досить високий освітній рівень жінок: на початок 2017/2017 навчального року жінки становили 55,8% від загальної кількості студентів коледжів, технікумів, училищ та 51% від загальної кількості студентів університетів, академій, інститутів. Українські жінки економічно активні: офіційно зайняті 55,7% від кількості жінок, старших за 15 років, ще 19,5% – зайняті неформально.

Втім, щорічне глобальне дослідження «Індекс гендерного розриву 2017», здійснене Світовим економічним форумом, засвідчило, що для України, на жаль, на тлі високого рівня кваліфікації жінок стала тенденцією їх низька залученість до прийняття рішень у політичній та економічній сфері. Зокрема надзвичайно низькою є кількість жінок-народних депутатів (52 особи або 12%); у 22 обласних радах частка жінок становила 15%, у міських радах – 18,1% за наявності законодавчої норми не менш як 30%. Так само мало жінок і у керівних органах управління сфер економіки та підприємств (із 24 членів Кабінету Міністрів тільки 3 жінок). За даними Індексу, в цілому по державі співвідношення жінок і чоловіків серед законодавців, вищих посадових осіб та керівників становить 39,6% до 60,4%, тоді як аналогічне співвідношення серед професійних та технічних працівників уже 62,5% до 37,5%. Напевно, зайнятість більшості жінок на посадах середньої та нижчої ланки безпосередньо пов’язана із суттєвим розривом в оплаті праці чоловіків і жінок: середньомісячна заробітна плата чоловіків за 9 місяців 2017 р. становила 8271 грн, тоді як зарплата жінок за цей самий період – 6414 грн, або на 22,5% менше. Загалом за результатами вивчення ситуації у 144 країнах світу, згаданий вище Індекс оцінив досягнення України у 2017 р. щодо рівноправності жінок і чоловіків у 0,705 балів (мінімум – 0, максимум – 1 бал) та розмістив її на 61 місці, що на 8 позицій вище за показники попереднього року.

Серед основних досягнень України на шляху до встановлення гендерної рівності та дотримання прав жінок у 2017 р. слід назвати такі.

У квітні 2017 р. Кабінет Міністрів України схвалив концепцію Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 р.. Міністерство соціальної політики як державний замовник також підготувало проект Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 р. та розмістило її на своєму офіційному сайті для обговорення.

7 червня 2017 р. на засіданні Кабінету Міністрів запроваджено посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики та затверджено відповідне Положення. 13 листопада 2017 р. Кабмін оголосив конкурс на посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, переможницею якого стала Катерина Левченко – голова Центру Ла Страда – Україна. На жаль, права Уповноваженого досить обмежені (одержання інформації від посадових осіб та організацій, підготовка запитів та звітів, інформування громадськості через засоби масової інформації про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ініціювання створення експертних груп, скликання нарад, участь у засіданнях Кабінету Міністрів та інших урядових структур з правом дорадчого голосу).

5 вересня 2017 р. було прийнято Закон України «Про освіту», у якому, серед іншого, передбачено також норму про обов’язковість здобуття учнями компетентності, пов’язаної з усвідомленням рівних прав і можливостей.

У жовтні 2017 р. було скасовано наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року №256, яким заборонялося застосування праці жінок на важких роботах та роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці (крім глави 3 розділу І Переліку, яка втрачає чинність із дати, коли Україна завершить процедуру денонсації Конвенції про