Вплив руху за права жінок на розвиток соціальної роботи

Соціальна робота
Методологія соціальних досліджень

Огляд на тему: «Вплив руху за права жінок на розвиток соціальної роботи»

Тема впливу руху за права жінок на розвиток соціальної роботи, зокрема в Україні є актуально, з огляду на те, що наразі більшість висновків по цій темі можна зробити з огляду на міжнародний контекст та історичний розвиток фемінізму. Оскільки подібні дослідження відсутні саме в Україні, для свого аналізу я обрала міжнародний досвід та наявні дослідження і наукові статті, а також історичні джерела, аби описати загалом розвиток фемінізму в контексті соціальної роботи. Після ознайомлення з наданими джерелами можна зробити більш детальний аналіз теми, особливо в контексті репродуктивних прав жінок та активної згоди:

Перш за все, проаналізуємо історичний контекст. Феміністичний рух зіткнувся з важким економічним, соціальним та політичним середовищем, особливо після неоліберальних економічних та соціальних політик середини 1980-х та 1990-х років. Структурні виклики, такі як продовження гендерної нерівності, демонструють, що проблема гендерної нерівності залишається глибокою та потребує політичної мобілізації на значному рівні.

Якщо ж говорити про сучасний стан фемінізму та соціальної роботи, то фемінізм, який прагне до рівності та прав людини для всіх жінок, пов'язаний з соціальною роботою. Це можна виокремити у контексті соціальної інтеграції, соціальної справедливості, правах людини та покращенні якості життя для незахищених соціальних груп жінок. Соціальна робота у сфері допомоги жінкам та феміністичні концепції повʼязані у сприянні покращення життя жінок, які знаходяться в складних життєвих обставинах (надалі СЖО) та потребують допомоги.

Варто виокремити питання феміністичних концепцій у соціальній роботі. Фемінізм використовується в соціальній роботі як теоретичний об'єкт для дослідження та розуміння жіночого досвіду гендерного пригнічення та як наслідок гендернозумовленого насильства (надалі ГЗН). Феміністичні концепції пропонують критичний підхід до дослідження гендерних відносин влади та нерівності, дозволяючи соціальним працівникам виступати за соціальну справедливість, розширення прав та соціальні зміни шляхом запровадження відповідних практик з урахуванням гендерночутливого підходу в консультування та наданні послуг жінкам.

З джерел можна зробити окремий висновок щодо впливу теми на соціальну політику та практику соціальної роботи. Соціальні працівники використовують розвиток у феміністичній теорії, як описано вище, для різних методів втручання та надання послуг. Вони застосовують феміністичні теорії для формування політики та практики у роботі з клієнтами та явищами: біженці, добробут дітей, домашнє насильство, протидія зґвалтуванню та сексуального насильства, ГЗН.

Сучасний фемінізм відходить від припущення, що жінки є відносно однорідною та єдиною групою зі схожими інтересами та проблемами. Натомість тепер він бере до уваги відмінності та досвіди жінок, чоловіків та дітей. Основні принципи, знання та практики, які поділяють соціальні працівники які застосовують у роботі феміністичні концепції та теорії, включають сприяння соціальній справедливості, важливість критичного та рефлексивного ставлення до соціальної роботи та цінність досвіду клієнта, а також гендерночутливий підхід.

В одному з досліджень розглядається вплив феміністичних концепцій на досягнення Цілей сталого розвитку (надалі ЦСР), особливо у контексті формування гендерної рівності. Аналізується, як феміністична мобілізація ресурсів сприяє включенню питань гендерної рівності в порядок денний ЦСР. Це включає досягнення гендерної рівності та забезпечення розширених прав для всіх жінок і дівчат, а також врахування гендерних аспектів в інших сферах сталого розвитку. Дослідження фокусується на тому, як врахування гендерних питань сприяє досягненню цілей сталого розвитку, створюючи більш справедливе, рівноправне та стабільне суспільство для всіх його учасників.