Академічна мобільність в соціально-гуманітарних дискурсах

1.1 Академічна мобільність в соціально-гуманітарних дискурсах

Протягом останніх десяти років, феномен академічної мобільності набуває вагомого поширення. Це зумовлено різними процесами, такими як глобалізація, інтеграція а також унуфікація освітніх систем, вагомою відповіддю на які стало винекнення різноманітних освітніх програм для міжнародного обміну знаннями. Також для створення єдиного освітнього простору був започаткований Болонський процес, який став важливим елементом розширення академічної мобільності.

Академічна мобільність становить собою специфічний вид соціальної мобільності, тому спочатку розгляньмо сутність поняття соціальної мобільності.

"Великий соціологічний словник" пояснює соціальну мобільність як переміщення індивідів ( часом груп ) у суспільстві між різними позиціями в ієрархіях соціальної стратифікації. Класове становище в рамках структури зайнятості в сучасних суспільствах зазвичай користується першорядною увагою в дослідженнях соціальної мобільності . (42.544ст. білан дисертація)

Визначення соціальної мобільності, яке використовується в соціологічних дослідження, означає переміщення індивідів між різними рівнями соціальної ієрархії, яка визначається зазвичай з точки зору широких професійних чи соціально-класових теорій. Показником ступеня рухливості та відкритості суспільства часто використовується рівень соціальної мобільності. В рамках досліджень мобільності розглядаються рівні і зразки мобільності («невеликої дальності» (Short-range) - між суміжними ієрархічними рівнями і «значної дальності» (long-range) - між віддаленими рівнями), а також питання про те, хто рекрутується на ті чи інші позиції і які фактори визначають результати цього відбору. Таке визначення дає соціологічний словник Амберкромбі і Хілла. 13.72.520с

За думкою В.І. Добренькова і А.С. Кравченко, соціальна мобільність - це сукупність соціальних переміщень людей у суспільстві, тобто змін свого статусу (43. 624с.)

У всіх цих визначеннях є вдосталь схожостей, але кожен автор розуміє соціальну мобільність в певному ключі.

Розглядаючи еволюцію поняття соціальної мобільності і теоретичних підходів до вивчення даного процесу, треба зазначити, що родоначальником теорії соціальної мобільності по праву вважається російський і американський соціолог, видатний вчений XX століття, Питирим Сорокін. У книзі «Соціальна мобільність» він визначав соціальну мобільність як будьяке переміщення індивідуального або соціального об'єкта або цінності - все, що створено або модифіковано людською діяльністю, - з одного положення в інше. (74, 56-63)

Таким чином, Сорокін говорить про те, що існує соціальна мобільність індивідів, соціальних об'єктів і цінностей. Говорячи про соціальну мобільність, соціолог розумів суспільство як стратифікаційне утворення і зміну позицій людини обумовлював з позицій структури суспільства. Але також автор писав, що всі позиції в соціальній структурі суспільства, особливо профілі професійної стратифікації коливаються від інституту до інституту, від групи до групи, від міста до села, від суспільства до суспільства.

Наприклад, порівнюючи сутність розуміння окремих професій в різних країнах, ми спостерігаємо різне сутнісне наповнення пов’язаного соціального статусу: сприйняття та ставлення до сантехніків в США та Україні є кардинально різним. Те ж саме відбувається при порівнянні міста і села - люди з однієї і тієї ж професією матимуть різний соціальний статус і дохід.

Аналізуючи такий процес, як соціальна мобільність, Сорокін виділяє соціальну мобільність вертикальну і горизонтальну, міжпоколінну.

Під горизонтальною мобільністю розуміється процес зміни соціального становища в суспільстві без зміни свого статусу, наприклад переміщення без підйому по соціальних сходах, або зміни