Екстрена психологічна допомога

Лекція на тему «Екстрена психологічна допомога»

План
1. Основні особливості екстремальних ситуацій.
2. Симптоми гострої реакції на стрес.
3. Прийоми надання екстреної «допсихологічної» допомоги:
А) як допомогти оточуючим;
Б) прийоми самодопомоги.

Екстремальною ситуацією будемо називати ситуацію, що раптово виникла, яка загрожує або суб'єктивно сприймається людиною як загрозлива життю, здоров'ю, особистісній цілісності, благополуччю.
Основними особливостями екстремальних ситуацій є наступні:
- Звичайний уклад життя руйнується,  людина змушена пристосовуватися до нових умов;
- Життя ділиться на «життя до події» і «життя після події». Часто можна почути «це було ще до аварії» (хвороби, переїзду і т.д.);
- Людина, що потрапила в таку ситуацію, знаходиться в особливому стані і потребує психологічної допомоги та підтримки;
- Більшість реакцій, що виникають у людини, можна охарактеризувати як нормальні реакції на ненормальну ситуацію.

Можна говорити про те, що, потрапляючи в екстремальну ситуацію, людина знаходиться в особливому психологічному стані. Цей стан в медицині та психології прийнято називати гострою реакцією на стрес. У міжнародному класифікаторі хвороб (МКХ-10) гострий стресовий розлад визначається як той, швидко проходить розлад значного ступеня тяжкості у людей без психічних відхилень у відповідь на психологічний або фізіологічний стрес, винятковий за своєю інтенсивністю. Про гостру реакцію на стрес говоримо у тому випадку, коли спостерігаються такі симптоми:
- Людина може перебувати в стані оглушення,  можуть також спостерігатися тривога, гнів, страх, відчай, гіперактивність (рухове збудження), апатія і т.д., але жоден з симптомів не переважає тривало;
- Симптоми проходять швидко (від декількох годин до декількох діб);
- Є чіткий часовий зв'язок (кілька хвилин) між стресовим подією і появою симптоматики.
Людина, що переживає подібний стан, часто потребує допомоги фахівця - психолога або лікаря. У психології такий вид допомоги називається екстреною психологічною допомогою. Основне питання- це можливості і правила надання такого роду підтримки не професійними психологами, а людьми, що випадково чи за родом діяльності опинилися поряд з такою людиною.
Рекомендації з надання екстреної «допсихологічною» (за аналогією з першої долікарською) допомогою будуть розділені на два блоки: перший блок розповідає, як можна допомогти оточуючим, другий блок буде присвячений самодопомозі. Будуть розглянуті прийоми допомоги при таких станах, як: страх, тривога, плач, істерика, апатія, почуття провини, злість, гнів, неконтрольоване тремтіння, рухове збудження.

Екстрена психологічна допомога

При гострій реакції на стрес
При наданні психологічної допомоги важливо слідувати наступним правилам:
• Необхідно подбати про власну безпеку. Переживаючи горе, людина часто не розуміє, що робить, і тому може бути небезпечною. Не намагайтеся допомогти людині, якщо не впевнені у вашій абсолютній фізичній безпеці (є приклади, коли при спробі самогубства людина не тільки сам кидається з даху, але і тягне за собою того, хто намагається їй допомогти; або, наприклад, люди часто накидаються з кулаками на того, хто повідомляє про смерть близького, навіть якщо це випадковий, сторонній чоловік).
• Подбайте про медичну допомогу. Переконайтеся, що у людини немає фізичних травм, проблем з серцем. При необхідності покличте лікаря, викличте швидку допомогу. Єдине виключення - це ситуація, коли з якихось причин медична допомога не може бути надана негайно (наприклад, приїзду лікарів доводиться очікувати, або потерпілий ізольований, приміром, заблокований в завалі при обваленні будівлі тощо). У цьому випадку Ваші дії повинні бути такими:
- Повідомте потерпілому про те, що допомога вже йде;
- Підкажіть йому, як необхідно поводитися: максимально економити сили; дихати неглибоко, повільно, через ніс - це дозволить економити кисень в організмі і навколишньому просторі;
- Забороніть потерпілому робити що-небудь для самоевакуаціі, самовизволення.
• Перебуваючи поруч з людиною, що одержала психічну травму в результаті впливу екстремальних факторів (при теракті, аварії, втрати близьких, трагічну звістку, фізичне або сексуальне насильство і т.п.), не втрачайте самовладання. Поведінка потерпілого не повинно вас лякати, дратувати або дивувати. Його стан, вчинки, емоції - це нормальна реакція на ненормальні обставини.
• Якщо ви відчуваєте, що не готові надати людині допомогу, вам страшно, неприємно розмовляти з людиною, не робіть цього. Знайте, це нормальна реакція і ви маєте на неї право. Людина завжди відчуває нещирість по позі, жестах, інтонації, і спроба допомогти через силу все одно буде неефективною. Знайдіть того, хто може це зробити.
• Основний принцип надання допомоги в психології такий же, як в медицині: «Не нашкодь». Краще відмовитися від необгрунтованих, необдуманих дій, ніж нашкодити людині. Тому, якщо ви не впевнені в правильності того, що збираєтеся робити - краще утримайтеся.
Тепер розглянемо прийоми екстреної психологічної допомоги оточуючим при кожному із зазначених вище станів.

Допомога при страху
• Не залишайте людину одну. Страх важко переносити на самоті.
• Говоріть про те, чого людина боїться. Є думка, що такі розмови тільки підсилюють страх, проте вчені давно довели, що, коли людина проговорить свій страх, той стає не таким сильним. Тому, якщо людина говорить про те, чого він боїться - підтримуйте його, говорите на цю тему.
• Не намагайтеся відвернути людину фразами: «Не думай про це», «Це дурниця», «Це дурниці» і т.д.
• Запропонуйте людині зробити кілька дихальних вправ, наприклад таких:
1. Покладіть руку на живіт; повільно вдихніть, відчуйте, як спочатку повітрям наповнюється груди, потім живіт. Затримайте дихання на 1-2 секунди. Видихніть. Спочатку опускається живіт, потім груди. Повільно повторіть цю вправу 3-4 рази;
2. Глибоко вдихніть. Затримайте дихання на 1-2 секунди. Починайте видихати. Видихайте повільно і приблизно на середині видиху зробіть паузу на 1-2 секунди. Постарайтеся видихнути як можна сильніше. Повільно повторіть цю вправу 3-4 рази. Якщо людині важко дихати в такому ритмі, приєднаєтеся до нього - дихайте разом. Це допоможе йому заспокоїтися, відчути, що ви поруч.
• Якщо боїться дитина, поговоріть з ним про його страхи, після цього можна пограти, помалювати, полепити. Ці заняття допоможуть дитині висловити свої почуття.
• Постарайтеся зайняти людину якоюсь справою. Цим ви відволічете його від переживань.
Пам'ятайте - страх може бути корисним (якщо допомагає уникати небезпечних ситуацій), тому боротися з ним потрібно тоді, коли він заважає жити нормальним життям.

Допомога при тривозі.
• Дуже важливо постаратися розговорити людину і зрозуміти, що саме її турбує. У цьому випадку, можливо, людина усвідомить джерело тривоги і зможе заспокоїтися.
• Часто людина тривожиться, коли у неї не вистачає інформації про події. У цьому випадку можна спробувати скласти план, коли, де і яку інформацію можна отримати.
• Спробуйте зайняти людину розумовою працею: рахувати, писати і т.д. Якщо він буде захоплений цим, то тривога відступить.
• Фізична праця, домашні клопоти теж можуть бути хорошим способом заспокоїтися. Якщо є можливість, можна зробити зарядку або зробити пробіжку.