Психологічний аналіз внутрішньо особистісного конфлікту

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ        6

1.1.        Психологічний аналіз вивчення внутрішньо особистісних конфліктів у зарубіжній та вітчизняній психології        6

1.1.1.        Проблема внутрішньо особистісних конфліктів у зарубіжній психології        6

1.1.2.        Дослідження проблеми внутрішньо особистісного конфлікту у вітчизняній психології        9

1.2.        Внутрішньо-особистісні конфлікти: аналіз причин виникнення        14

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ (НА ПРИКЛАДІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ)        22

2.1. Опис та обгрунтуваня процесуально-методичних аспектів дослідження……………………………………………………………………22

2.2. Аналіз та узагальнення результатів емпіричного дослідження        33

 2.3. Умови подолання внутрішньоособистісних конфліктів……………….38

ВИСНОВКИ        41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        43

ДОДАТКИ………………………………………………..………………………46

ВСТУП

Сучасний етап суспільного розвитку, що характеризується глибинними соціальними змінами, пов'язаними насамперед з оновленням системи цінностей, створює специфічну ситуацію, що вимагає від кожної людини самостійного рішення щодо мети, сенсу життя, розуміння суті свого буття. Будь-які зовнішні зміни можуть супроводжуватися негативними психологічними наслідками, якщо вони не підкріплюються адекватними змінами в системі цінностей самого індивіда, не знаходять опори в його особистісно-смислових утвореннях. У цих випадках виявляється недостатня сформованість механізмів особистісної адаптації. Однією з форм наступаючої дезадаптації в аналогічних ситуаціях є внутрішньоособистісний конфлікт, який супроводжується такими вираженими негативними наслідками, як особистісна невлаштованість, нестабільність і невизначеність, втрата емоційної рівноваги при стресових ситуаціях. В кінцевому підсумку все це призводить до нестійкості і неврівноваженості психіки, незбалансованості її проявів.

Актуальність теоретичного дослідження внутрішньоособистісних конфліктів визначається і малим числом спеціальних досліджень, присвячених даній проблемі. Так, за оцінкою А.Я.Анцупова і А.І.Шипілова, до кінця XX століття проблемі внутріособистісного конфлікту було присвячено конфлікту 8% публікацій у вітчизняній конфліктології, тоді як на вивчення міжособистісних конфліктів  доводиться  близько 83% робіт [15;53]. У той же час, більшість досліджень внутрішньоособистісних конфліктів належить зарубіжним авторам (Дж.Доллард, К.Гольдштейн, К.Левін, Н.Міллер, З. Фрейд, К. Хорні, К. Юнг, і ін.). Серед вітчизняних дослідників внутрішньоособистісний конфлікт вивчався в основному представниками клінічного напрямку, які розглядали його як основу виникнення невротичних реакцій (Ю.А.Александровський, А.В.Вальдман, В.С.Мерлін, В.Н.Мясищев і ін.)

Стан і міра розробленості проблеми дослідження. Вивчення наукових праць з психології особистості, показує що проблема внутрішньоособистісних конфліктів в тій чи іншій мірі піднімалася і піднімається в російській науці (Б.Г.Ананьєв, Л. І. Божович, Б.С.Братусь, Л.С.Виготський, А.Ф.Лазурскій, О.М.Леонтьєв, А.Р.Лурія, В.С.Мерлин, В.Н.Мясищев, С.Л.Рубинштейн та ін.). Серед сучасних вітчизняних досліджень виділяються роботи, які дають уявлення про проблему внутрішньоособистісних конфліктів, намічають окремі підходи до розробки єдиної методології внутрішньоособистісних конфліктів, способів їх подолання, і в яких внутрішньоособистісний конфлікт розглядається як боротьба різноспрямованих особистісних тенденцій, супроводжувана емоційною напругою або переживанням (К.А. Абульханова-Славська, А.Я.Анцупов, Л.Ф.Бурлачук, Н.В.Веселова, Ф.Є.Василюк, О.А.Донченко, В.Г. Зазикін, А.І.Захаров, О.І.Зотова, Г.І.Козирєв, М.Ю.Колпакова, О.В.Кузьменкова, О.В. Лекторська, О.Л.Мілютіна, Л.М.Мітіна, В.А.Тіхоненко, і ін.); як конфлікти потреб (А. Маслоу, К. Левін,Г.Мюррей, С.Б.Каверін і ін.) і конфлікти, зумовлені духовними факторами (Р.Ассаджиолі, В. Франкл, Н.А.Коваль і ін.). Деякі дослідники особливо підкреслюють роль соціальних факторів у розвитку внутрішніх суперечностей (К.А.Абульханова-Славська, А. Адлер, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, Л.Ф.Бурлачук, Г.Салліван, А.Співаковська, Е. Фромм, К. Юнг та ін. ).