Картель як тип антиконкурентної поведінки суб’єктів господарювання

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

Отримано

Реєстраційний номер №__________

Від «____» ______________2015 р.

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:  «Мікроекономіка»

На тему № 70: «Картель як тип антиконкурентної поведінки суб’єктів господарювання»

Виконав:

студент ІІ курсу 4 групи

факультету обліку,аудиту

 та економічної кібернетики

Довбиш А. О.

Науковий керівник:

К.Е.Н. Доцент Міляйло.О.І.

Результати перевірки:

____________________________

Київ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

1. Передумови виникнення та сутність картелів …………………..…………..……..5

2. Види картелів та їх функціонування ………….…………….……………………..11

3. Антиконкурентна діяльність картелів………….…………………………………..16

4. Механізми регулювання картельних змов……………………………. …………..21

5.Сучасний контекст політики регулювання картелів в Україні та світі….………..27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….34

ВСТУП

Характерною тенденцією розвитку світової економіки є прискорення процесів концентрації та централізації капіталів, характерним наслідком якого є посилення монополізації національних економік. Але в той самий час однією з найважливіших складових функціонування економіки є конкурентне середовище. Тому його підтримка є життєво необхідною для сталого розвитку суспільства. Однією з найважливіших перешкод цьому є картельні змови, які починаючи з кінця 20 століття швидко розповсюджуються у світі.

Як показує досвід багатьох країн, картелі існують в усьому світі та в усіх сферах суспільного виробництва. Проте у всіх країнах та сферах виробництва вони проявляються в різних масштабах та по різному регулюються державними органами.

Картелі несуть в собі, як погані риси, так і позитивні. З одного боку, через картелі суспільство отримує монопольно високі ціни, недовиробництво товарів та послуг, неефективний розподіл ресурсів тощо. Але з іншого боку, в їх діяльності мають місце і позитивні сторони. В економіці розвинених капіталістичних країн (США, Німеччини, Японії) з більш досконалим антимонопольним законодавством і грамотним державним регулюванням існує багато прикладів, коли картелі не тільки не приносили шкоди, а й давали чималий позитивний ефект.

Так наприклад картельні угоди допомагають розвитку малих і середніх підприємств, дозволяє їм утриматися на плаву в конкурентній боротьбі з більш великими, полегшує їм вихід на зовнішній ринок (експортні картелі). Картелі також створюються з метою подолання виробничих криз і відновлення балансу попиту та пропозиції в певній галузі (картель структурних криз). Все це звичайно відбувається в умовах жорсткого контролю з боку держави, який виключає можливі негативні наслідки.

Можливо, з часом така практика буде застосовуватися і в нашій країні, тим більше, що українські малі та середні підприємства дуже потребують підтримки.

Проблема картелів є актуальною, через те, що вони є глобальним явищем у сучасній економіці і без регулювання з боку держави картелі можуть монополізувати усі сегменти ринку, тим самим зробивши вхід до галузі майже неможливим новим фірмам. Також актуальною цю проблему робить той факт, що кількість карелів з кожним роком зростає і вони все більше і більше впливають стан економіки у світі.

Метою даної курсової роботи є дослідження діяльності картелів, як антиконкурентних об’єднань, та узагальнення досвіду антимонопольного контролю за недопущенням обмеження конкуренції в процесі концентрації суб’єктів гоподарювання.