Фромування знань про неживi об'єкти природи у дiтей середнього дошкiльного вiку пiд час спостережень

9059      Фромування знань про неживi об'єкти природи у дiтей середнього дошкiльного вiку пiд час спостережень

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ        5

1.1 Стан дослідження проблеми у педагогічній науці і практиці        5

1.2 Психолого-педагогічна сутність формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку        9

1.3 Спостереження в системі екологічної освіти дошкільнят        14

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА НЕЖИВИМИ ОБ'ЄКТАМИ ПРИРОДИ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ        20

2.1 Вибір методу спостереження за неживими об'єктами природи з дітьми середнього дошкільного віку        20

2.2. Констатуючий експеримент        23

2.3 Формуючий експеримент        26

2.4 Контрольний експеримент        28

2.5 Методичні рекомендації щодо формування екологічної відповідальності дітей дошкільного віку        29

ВИСНОВКИ        33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        35

ДОДАТОК        38

ВСТУП

Акутальність дослідження. Основи екологічної культури можуть бути закладені лише в процесі спілкування з природою, і педагогічно грамотно організованій діяльності. Важливо, щоб в процесі екологічного виховання придбання знань, умінь і навичок не було самоціллю, а сприяло формуванню основ екологічної культури, поведінки, що дозволяє без ворожнечі, терпляче ставитися до чужої думки. Екологічна свідомість дитини поступово піднімається на більш високий рівень, якщо створюється інтерес, установка на сприйняття природи, заняття зачіпають почуття дитини, викликають співпереживання. Важливо, щоб дитина могла оцінити поведінку людини в природі, висловити свою думку, а також зрозуміти і прийняти позицію іншого.

 Приблизно на 4-5 році життя більш чітко починають виявлятися елементи екологічної свідомості дитини: інтерес до природи, до певних видів діяльності, емоційні реакції, більш глибокі оцінки поведінки в природі. З шостого року життя формується здатність до мотивованої оцінки поведінки в природі.

Проблемі спостережень, розвитку спостережливості приділялося багато уваги в дослідженнях різних педагогів. У педагогічній літературі спостереження розглядається як:

1) важливий психічний процес (Г. О. Люблінська, С. Л. Рубінштейн);

2) вид пізнавальної навчальної діяльності (Б. Г. Ананьєв);

3) метод навчання (М. М. Скаткін, Л. В. Занков, І. Я. Лернер та ін.).

Ця різноманітність підходів свідчить про єдність розуміння спостереження як активної форми пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження фактів, початкових уявлень про об'єкти і явища, внаслідок чого воно може розглядатися як психічний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

Об'єкт дослідження — неживі об'єкти природи у дітей середнього дошкільного віку.

Предмет дослідження — організація спостереження за неживими об'єктами природи з дітьми середнього дошкільного віку як умова підвищення рівня екологічної культури дітей.

Мета дослідження — визначити види і методи спостереження за неживими об'єктами природи з дітьми середнього дошкільного віку.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• вивчити теоретичні та методичні основи проблеми виховання екологічної культури дошкільників;
• провести порівняння програм з екологічної освіти дошкільнят;
• розглянути методики зі спостереження за об'єктами природи;
• розробити заняття-спостереження за неживими об'єктами природи;

Гіпотеза дослідження -  використання методу спостереження за неживими об’єктами природи на заняттях з виховання значно підвищить формування рівня екологічної культури дітей середнього дошкільного віку.