Освіта як соціальне явище: її мета, завдання, функції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут гуманітарних та соціальних наук

Кафедра соціології та соціальної роботи

[pic 1]

Реферативна робота з дисципліни «Соціологія молоді»

на тему

                   «Освіта як соціальне явище: її мета, завдання, функції.»

Виконала:

Бадєєва Олександра

СО-21

Перевірив:

асист. Когут В.І.

Львів – 2017

ПЛАН

• ВСТУП

• ПЕРШИЙ РОЗДІЛ

• ДРУГИЙ РОЗДІЛ

• ВИСНОВКИ

• СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

        Освіта - особлива сфера соціального життя, найважливіший соціальний ін-ститут з давніх часів по сьогодення. Вона спрямована на формування нашої особистості, допомагає нам соціалізуватися, стати професіоналом у своїй справі, зрозуміти себе та інших. Значення освіти у наші часи зростає, бо тепер люди не можуть обмежитись лише періодом навчання від садочка до університету. Тепер нагальною потребою стає безперервне навчання. У своїй роботі я буду надавати найбільшу увагу українським освітнім закладам, так як саме вони найбільш впливають на рівень освіченості нашого суспільства.

        Актуальність проблеми освіти, як на мене, незаперечна, бо моделі навчання постійно змінюються, програма ускладнюється, освіта стає більш  комп’ютеризованою, інформатизованою, гуманітаризованою та гуманною .

        Від рівня освіти напряму залежить духовність, культура, соціальний, економічний, політичний, технічний прогрес суспільства, його добробут

та подальший розвиток.
Люди, за допомогою освіти, передають знання, уміння та навички новим поколінням задля збереження корисної інформації, її аналізу, щоб у подальшому, з її допомогою створити щось нове та жити краще.

        Мета роботи полягає у дослідженні літератури на обрану тему,

аналізу концепцій науковців щодо освіти як соціального явища і, головне,

на основі існуючих джерел створити власну концепцію бачення проблеми.

     Завдання роботи

1) На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень соціологічних проблем освіти визначити роль соціального підходу в розкритті специфіки феномена освіти;

2) Дослідити соціологічні концепції у вивченні освіти;

3) Проаналізувати розвиток соціологічного знання про освіту в Україні;

3)  Висвітлити свою точку зору щодо бачення мети, завдань та функцій освіти;

4) Показати перспективи розвитку проблеми.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ

Так як назва моєї теми говорить саме про соціальний аспект освіти, то і мету, завдання та функції, я буду розглядати, здебільшого, з цього боку. Всі три пункти дослідники визначають дещо по-різному. Почнемо з мети освіти.

У статті дослідника Парфьонової Л.Г я знайшла такі цілі освіти: передача накопичення в суспільстві наукового знання від покоління до по-коління, нарощування інтелектуального потенціалу в країні через систему безперервної освіти, отримання фундаментальних знань і т.д. Також ще  можу виділити, що мета освіти – зробити людину інтелігентним, високо-кваліфікованим фахівцем, активним учасником культурного, політичного, наукового або ділового життя сучасного суспільства.

Сафронова В. у тому ж джерелі зазначає, що розвиток системи освіти сприятиме досягненню високого рівня національного добробуту. [3]

О.Линовицька [2] пише, що основним покликанням освіти є підготовка лю-дини до самостійного життя та праці на основі набуття необхідних знань та формування відповідних компетенцій.

Завдання освіти, на основі моїх статей, я виділила такі:

• Створити та відновлювати науковий потенціал суспільства;
• Створити та безперервно відновлювати предмети праці, технології та організацію виробництва, створити теоретичну основу перетворення виробничих відносин;
• Сформувати інтелектуальний капітал, соціалізувати людей;
• Мобілізувати суспільство;
• Стати складовою соціального розвитку задля участі в економічних, соціальних, політичних і духовних процесах, що відбуваються у суспільстві;  
• Сприяти розвитку національної економіки та візначати рівень життя у країні та її конкурентоспроможності. [3]

Завдання представників освіти в Україні полягає у: переході до ін-формаційного суспільства й формування пріоритетів розвитку держави, створенні високоосвіченої молоді як головного стратегічного резерву соціально-економічних реформ в Україні, побудові громадянського суспільства, за умови переорієнтації освіти на цінності демократії, вироблення ефективного та результативного управління освітою [1].