Реалiзм як художня система: проблеми визначення i вивчення
Автор: Dima Volokitin • Январь 23, 2021 • Лекция • 591 Слов (3 Страниц) • 397 Просмотры
Тема № 1.
РЕАЛІЗМ ЯК ХУДОЖНЯ СИСТЕМА:
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ І ВИВЧЕННЯ
ЗАВДАННЯ 1.
1. [pic 1]Авжеж питання щодо проблеми «тексту і реальності» дуже педантичне. Адже кожний літературний твір буде містить у собі два світи: літературний і реальний в якому ми не шукаємо прямої відповідності фактам, даним в досвіді, перевіряємо, чи справді існував хтось з персонажі. Та складність полягає у тому, що неможливо обрати певні межі між цими двома поняттями, так як усе залежить від того в який період буде прочитаний твір, які історичні події та поняття будуть використані автором.
2. [pic 2] Поняття про «характер» втрачає свою статичність, позачасову узагальненість, набуваючи особливого взаємозалежного поєднання індивідуального і типового. Звичайно у ньому виникають нові домінуючі вікові характеристики персонажів: не лише молоді люди стають переважним об'єктом уваги, а люди середнього і старшого віку. Зовнішність героїв при цьому не зображується як виняткова – надзвичайно красива або гротескно потворна, а, швидше, як своєрідна, часом – приваблива, часом – несимпатична, але завжди індивідуальна. Народжується нова естетика –осмислення «некрасивого», спроба зрозуміти художню цінність, красу некраси.
3. [pic 3]Взаємодія із читацьким досвідом, коли оповідач закликає читача не лише до впізнавання, а й до знання, оскільки, використовуючи «неповноту» художнього відтворення характеру та середовища, підкреслює допущені ним лакуни і закликає читача уявити, що відбувається із персонажем в більш широкому світі за межами тексту.
ЗАВДАННЯ 2.
1. [pic 4] Починаючі десь із 30-х років концепція реалізму запанувала як єдино правдивого і прогресивного «творчого методу», й весь художній розвиток, зрештою, звівся до переможного, всупереч усім перешкодам і протидіям, поступу реалізму. Тому у наукових студіях ХХ ст. реалізм підносився як метод, що за правдивістю перевершує всі інші. Власне, «правдивість була проголошена його прерогативою, чільною атрибутивною якістю, передусім нею обґрунтовувалася його перевага над усіма іншими «методами». Звісна річ, це були декларації, позбавлені серйозного наукового змісту.
...