Проблематика та стильові особливості малої прози Кобилянської

Сінчук О. В.

ПРОБЛЕМАТИКА ТА СТИЛЬОВА СВОЄРІДНІСТЬ МАЛОЇ ПРОЗИ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ

Ім’я письменниці Ольги Кобилянської увійшло в історію вітчизняного літературознавста назавжди. Сучасні дослідники відводять їй місце першої письменниці, художні здобутки якої засвідчив європейський рівень української літератури ХІХ – початку ХХ століття.

Творчу спадщину авторки досліджували з різних аспектів багато науковців. Однак аналіз проблематики та стильових особливостей малої прози дозволяє відкрити нові можливості прочитання її творчого доробку.

Актуальність дослідження проблематики та стильової своєрідності малої прози О. Кобилянської полягає в тому, що дана тема недостатньо вивчена  у літературі.

Серед дослідників, що займалися вивченням творчості О. Кобилянської ми можемо назвати:  Білецького Л., Вознюка В., Грицая О.,  Дзюбу І. та багато інших[1]. Але на нашу думку, дана проблема потребує більш глибокого аналізу та вивчення, тож досить актуальним буде звернутися до основних питань, порушених у творах письменниці.

Метою роботи є  дослідження проблематики та стильової своєрідності малої прози О. Кобилянської.

Потрібно зазначити, що останнім часом у вітчизняному літературознавстві з’явився новий інтерес до творчості О.Кобилянської. У колі наукових зацікавлень багатьох сучасних літературознавців виявилися раніше недосліджені аспекти, із застосуванням нових методів аналізу, наголошується та визначна роль, яку письменниця відіграла в історії українського літературного модернізму.

Творчий доробок Ольги Кобилянської складається з художніх текстів, які сама авторка називала «фантазії», «поезія у прозі», «мініатюри». Саме така інтерпретація зумовлена особливостями зображально – виражальних засобів, що впливає на побудову твору, визначає його рецепцію та інтерпретацію [3, c. 34].

Серед стильових особливостей малої прози Кобилянської ми можемо виділити: емансипаційні мотиви та екологічну тематику.

Розглянемо детальніше кожний із мотивів на прикладі конкретних творів.

До новел з емансипаційним мотивом належить «Valse melancolique». Якщо говорити про назву, в перекладі вона означає «меланхолійний вальс», можна сказати, що новела має бути присвячена «мистецькій» темі. Але музичне начало – це лише привід до роздумів про жіноче щастя [5].

У творі   «Valse melancolique», ми можемо простежити спробу зруйнування ролі, місця та можливостей жінки у тогочасному суспільстві. Такий підхід можна вважати новим в історії української літератури.

У новелі має місце емансипаційний мотив, тому що жінки у цьому творі об’єднуть світ чоловічий та жіночий.

Письменниця показує, що, відмовившись від суто жіночих, «салонних» занять (напіввправні гами та акварелі), вони перетворюють їх на творчість, а отже, входять у суто чоловічу сферу, адже їхні уміння дають їм змогу заробляти гроші, щоб задовольняти свої потреби і запити, навіть матеріально забезпечувати себе і свою дитину, як це бачимо на прикладі життя Ганнусі).

Також, героїні новели винаймають власну кімнату, що свідчить про їхню незалежність від чоловіків – такі ситуації на той час були поодинокими.

Отже, ми можемо порівняти з героїнями новели саму авторку. Тому що ці жінки, які намагаються бути нарівні з чоловіками – здобувати освіту, реалізовувати себе в певній діяльності, приносити користь суспільству, мати матеріальну незалежність.

Новела «Некультурна» - це твір, тому що емансипованість головної героїні Параски природня та в деякій мірі вроджена. Епізоди життя Параски пронизане відчуттями, а тому і сприйняттям того, що все наперед визначено.

Усі події, що відбуваються з Параскою, на її думку мали статися. Вона страждає від непорядності сестри, зрадливого кохання. Але Параска змогла стати на правильний шлях, переборола себе[2, c. 45].