Модифікації жанру малої прози Є.Гуцала

                                        ВСТУП

РОЗДІЛ І. МОДИФІКАЦІЯ ЖАНРУ МАЛОЇ ПРОЗИ Є.ГУЦАЛА

1. Стиль новелістичного мислення  Є.Гуцала……………………
2. Село і люди як модель малої прози Є.Гуцала…………………

РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРНО-ЗМІСТОВА ПОЕТИКА МАЛОЇ ПРОЗИ

Є.ГУЦАЛА

        2.1.Жанрово-змістові тенденції малої прози Є.Гуцала. Вплив

традиції …………………………………………….....................................

        2.2. Поетика образу у ліричній прозі Є.Гуцала…………………..

        2.3. Ситуації. Конфлікти. Характери………………………………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………

ВСТУП                 

Система духовних та естетичних орієнтирів ХХІ ст. часто стає предметом ретельного осмислення у новітньому літературознавчому дискурсі, бо потребує відповідного підходу і критичної оцінки. Репрезентанти сучасного постмодерного мистецького простору з його епатажністю, іронічністю, провокативністю, відвертою демонстрацією розриву з літературною традицією іноді втрачають почуття міри та естетичного смаку. Тоді реципієнт починає шукати душевного відпочинку, емоційного порятунку, енергетичного імпульсу у мистецьких здобутках класичної літератури, яскравим представником якої є Є. Гуцало. Прозовий дискурс письменника – вагомий як за змістом, так і за формою вираження.

Євген Гуцало – письменник різноплановий, багатогранний, політематичний, він належить до тих письменників, які формували обличчя української молодої прози 60-х рр. ХХ ст. Літературознавці впевнено визначають його як майстра психологічної прози, якого  хвилюють насамперед проблеми духовності, чистоти, народної моралі, так звана «екологія душі». Усе це розкривається в його малій новелістичній формі  (настроєвих етюдах, поезії у прозі, сюжетних оповіданнях) та оповіданнях, майже кожне з яких – «відшліфований шедевр»[26, c. 131].

На сьогодні в українському літературознавстві наявні ґрунтовні наукові розвідки, присвячені творчості Гуцала-новеліста, Гуцала-шістдесятника, Гуцала-майстра жанру «химерії» тощо. Зокрема, естетична природа художнього мислення Є. Гуцала з його «тонкою акварельною манерою письма, дитинною чистотою і ясністю світовідчуття, відкритістю ліричного героя до прекрасного в усіх його проявах…»[2, c. 456] стала об’єктом наукового зацікавлення таких учених, як Ю. Барабаш, О. Глушко, В. Дончик, М. Жулинський, М. Ільницький, М. Наєнко, В. Плющ, Е. Соловей, М. Стрельбицький, П.Федченко, М. Хороб, та ін. Особливий  внесок щодо дослідження малої Є.Гуцала зробила Н.Навроцька  (Мрищук),  здійснивши  системний аналіз творів  малої прози.

Віддаючи належне авторитетним дослідникам, ми вважаємо актуальним завданням  звернути увагу на особливості авторської модифікації та змістової поетика новелістичного  жанру Є.Гуцала.

Об’єктом дослідження є мала проза Є.Гуцала 60-80-х рр. ХХ ст. Предметом дослідження є аналіз    поетика малої прози Є.Гуцала означеного періоду.

Мета дослідження полягає у дослідженні  модифікації жанру малої прози Є.Гуцала та визначенні структурно-змістових складових її авторської поетики.

Реалізації мети сприятиме виконання таких завдань:

• проаналізувати стиль новелістичного мислення автора;
• дослідити  особливості  реалізації образів села і людей у ньому як

складових авторської новелістичної моделі;

• охарактеризувати жанрово-змістові тенденції, поетику образів,

домінантні   ситуації, характери та конфлікти в новелістиці Є.Гуцала.

До основних методів дослідження ми віднесли  історико-літературний  метод.

Практичне значення результатів дослідження визначається можливістю використовувати їх при вивченні новел Є.Гуцала у загальноосвітній школі, під час вивчення курсів «Історія української літератури ХХ ст.» та ідіостиль письменника в кисеті підготовки вчителі української мови та літератури.  

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (30 позицій)