Порівнянням у письмовій формі віршів Михайля Семенка «Осінь», Василя Стуса «Любов як самозречення легка...» і Юрка Іздрика «Рибний день»

Мета самостійної роботи є порівнянням у письмовій формі віршів Михайля Семенка «Осінь», Василя Стуса «Любов як самозречення легка…» і Юрка Іздрика «Рибний день».

Розглянувши вірш Михайля Семенка «Осінь», чітко вимальовується образ похмурої погоди, що і відобразило ліричний настрій героя і смуток його душі. Разом з осіннім настроєм герой заражається спогадами про нещасне кохання. Герой відчуває смуток, ностальгію і хоча серце вже мовчить, але спогади не дають покою. Похмура осінь, хмари дощу, німий холод - співзвучні з настроєм і тривогою ліричного герою, мабуть саме це і спонукало Михайля Семенка до написання вірша. У даному творі переважає особиста інтонація.

Вірш Василя Симоненка «Любов як самозречення легка...» - особисто пережиті почуття, невзаємних відносин. Роздуми, пережите, любов - порівнюється з самовтратою і самозреченням. В даному вірші внутрішня реакція автора – передається через страждання бо його почуття є невзаємні, а кохання безнадійне. Як і у вірші Михайля Семенка «Осінь» переважає особиста інтонація.

Останній вірш - Юрка Іздрика «Рибний день». У цьому творі жінка порівнюється з рибою, начебто совісті у неї – менше грама, а пам’яті півхвилини. Це все вказує на конфлікт ліричного герою з жінками, їх забаганками і бажаннями, вважає жінок – зрадницями. В поданому вірші домінує особиста інтонація.

Порівнюючи вірші перше, що впадає в око, це і є спільним – тема та інтонація, автори писали про кохання, але кожен це зробив з різною емоційністю та настроєм. Михайло Семенко і Василь Стус є представниками авангардного мистецтва початку ХХ століття. Авангардизм (франц. avant-garde — передова охорона) — напрям у літературі XX століття, пов'язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, представники виступали проти психологізму в літературі, бо психологія, мовляв, вичерпана до дна і на зміну їй прийде лірика неживої матерії. На їх думку, розпечене дерево або залізо викликає сильніші переживання, ніж усмішка чи сльози жінки, Михайло Семенко