Поетика роману Джона Фаулза «Колекціонер»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та історії світової літератури

імені професора Валентини Іванівни Фесенко

КУРСОВА РОБОТА

з історії зарубіжної літератури

на тему: «Поетика роману Джона Фаулза «Колекціонер»

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ПРОЗА ДЖ. ФАУЛЗА В КОНТЕКСТІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ ХХ ст.        7

1.1. Естетична парадигма літератури другої половини ХХ ст.        7

1.2. Своєрідність сучасних інтерпретацій постмодернізму Дж. Фаулза як „нової міфотворчості”        10

1.2.1. Вікторіанська традиція в романній творчості Дж.Фаулза        11

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМАТИКА І ПОЕТИКА СЮЖЕТУ РОМАНУ ДЖ.ФАУЛЗА "КОЛЕКЦІОНЕР"        15

2.1. Мистецтво і художник в романі «Колекціонер» Дж. Фаулза        15

2.2. Особливості композиції роману        20

2.3. Зіставлення життя і смерті        Ошибка! Закладка не определена.

ВИСНОВКИ        Ошибка! Закладка не определена.

Summary……………………………………………………………………….. 29

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ        30

ВСТУП

Актуальність теми. Фігура Джона Фаулза тривалий час у вітчизняному літературознавстві залишалася «у тіні». Перша  увага до його творчості пов'язана з такими його творами як «Колекціонер» і «Жінка французького лейтенанта»,  які були опубліковані у 1980-х роках. Далі  інтерес загострився у 2000 році, коли почалося масове видання його останніх романів і збірок есе.

          Дж. Фаулз визнається талановитим письменником, який вносить у свою творчість експеримент і який одночасно наслідує традиціям англійської літератури. Особливу популярність в зарубіжному літературознавстві Джон Фаулз отримав як літературний критик і публіцист. Його талант багатогранний. Він реалізував себе у багатьох жанрах літературної діяльності як:   критик, філософ, публіцист.

 Не дивлячись на збільшений останнім часом інтерес до творчості Фаулза і його визнання як чудового й самобутнього англійського письменника, існує об'єктивна складність в дослідженні його художніх творів.

Справа в тому, що до недавнього часу творчість цього англійського письменника була недостатньо вивчена в науково-літературознавчому плані. Висловлювання про нього і його творчість обмежувалися невеликими статтями в спеціальних і загальних журналах. У середині 1990-х років науковий інтерес до творчості Фаулза зростає, але усі тодішні дослідження розглядають його феномен з позицій традиційного літературознавства, що, на мій погляд, не дозволяє відкрити цього письменника повністю. До того ж недоліком цих робіт є те, що вони розглядали лише деякі аспекти художньої творчості письменника і специфіка цих робіт не відповідає вимогам сучасного літературного процесу, оскільки творчість Дж. Фаулза не вкладається в канонічну парадигму.

У себе на батьківщині, у Великобританії, Фаулз не викликає у літературного істеблішменту захоплення - швидше здивоване мовчання і глухе роздратування. Як зазначає І. Рєпіна, «по совісті, таку реакцію слід визнати куди більш адекватною: творець «Волхва» і «Жінки французького лейтенанта» – автор навмисно «чудний», незграбний, виразний лише небагатьом. Метод Фаулза близький класичному авангардизму, який декларує повну автономність реальності від знакових систем, речей – від слів, істини – від тексту» [17, с. 5].

З цим не можна погодитися у повній мірі. Метод Фаулза не автономний сам по собі, а знаходиться в тісному зв'язку з проблематикою його творів  і  авторською концепцією, яку він  викладає на їхніх сторінках. Можна сказати, авторський метод доповнює проблематику –  досить неоднозначну, а  частіше, досить  суперечливу, будучи як засобом її викладу, так і ускладненою інтерпретацією.

Нарешті, ще одна перешкода під час звернення до поставленої проблеми була викликана новизною поетики, яка виявляється в темах його творів, їх структурно-образному світові, сюжетології і характерології.