Застосування синонімів в романі М. Стельмаха „Правда і кривда”

ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................................3

І. Явище лексичної синонімії в українській літературній мові ....................5

    1.1. Поняття синонімів та історія їх дослідження.......................................5

    1.2. Класифікація синонімів..........................................................................8

    1.3. Використання синонімів в різних стилях мови...................................11

ІІ. Застосування синонімів в романі М. Стельмаха „Правда і  

     кривда”..........................................................................................................14

     2.1.  Дієслівна синонімія у  романі „Правда і  кривда” ............................14

1. Естетично- зображальна та стилістична функції синонімів у

       романі М. Стельмаха „Правда і    кривда” .........................................21

Висновки.............................................................................................................25

Список використаної літератури......................................................................27

Вступ

Актуальність даного питання. Ще в українській літературній мові XVIII ст. дослідники зафіксували типові для того часу бінарні співвідносні ряди: радити, дати пораду і т.ін.. Звичайно, в сучасній українській мові лексична номенклатура поновилася, але принцип того синонімізування залишився.

Українська лінгвостилістика, як відомо, започаткована працями О.О. Потебні в другій половині минулого століття, який зробив спробу визначити основні напрямки лінгвістичної стилістики. А як окрема наукова галузь, лінгвостилістика утвердила свої права лише в 20-30-ті роки нашого століття. Тоді ж відбулися перші серйозні спроби вивчення, систематизації та класифікації лексичних синонімів в усному та писемному мовленні.

Вивченням лексичної синонімії займалися відомі українські та російські вчені – мовознавці, такі як Білодід І.К., Клименко Н.Ф., Лисиченко  Л.А., Палевська М.Ф., Ващенко В.С., Паламарчук Л.С., Нечитайло О.І. Тараненко О.О. та інші.

  “Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалися впродовж історичного розвитку мови, - пише О.Пономарів: - насамперед виникнення синонімів пов`язане з ходом пізнання  людиного  навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього” [11,105].

Синонімічні засоби української мови сприяють точному і водночас яскравому, образному відтворенню думки. Добра обізнаність мовців із синонімічним матеріалом допомагає їм ясно і чітко висловлюватися, створювати різні комунікативні ефекти, забезпечує стильову відповідність.

         Цікавою у цьому плані є думка Л.А.Булаховського про роль синонімів у художньому тексті: “Вміння розповідати так, щоб мова містила різноманітність схожих елементів думки, потрібних для спеціального посилення враження, і таких, які необхідно виникають як опорні моменти думки, що розгортається, передбачає високу мовну культуру...” [21,49].

У прозі Михайла Стельмаха синоніми – це не принагідна прикраса, а невід'ємна складова частина його бачення світу і відповідно – мовної палітри. Він ніби побачив предмет або явище, назвав його і відкрив у ньому ще одну грань, яка потребує іншої назви; він назвав явище, але не виразив повністю свого сприймання, тому через певний час  дав йому ще одну назву. У кожному прикладі спостерігаємо, як автор доточує смисловий ряд словами, близькими за значенням до синонімів, бо письменник, охоплений задумом  твору , почуттями , не може зупинитися на малому, його почуття і думка сягають далі, і це виливається в ряд близькозначних або синонімічних слів.

Пронизуючи текст, потрійні синонімічні сполуки зв'язують, скріплюють його в єдиний емоційно-експресивний вузол.

Мета курсової роботи – довести значну роль лексичної синонімії в романі М. Стельмаха „Правда і кривда”.

Завдання до курсової роботи:

1. розглянути поняття лексичної синонімії та історію їх дослідження;
2. визначити основні класифікації синонімів;
3. проаналізувати роль лексичних синонімів у романі М. Стельмаха „Правда і кривда”;
4. дослідити особливості застосування лексичних синонімів у вищезгаданому творі.

Об’єктом курсової роботи є лексичні синоніми в літературній мові.

          Предмет нашої курсової роботи -  місце і роль  лексичної синонімії в романі М.Стельмаха  „Правда і кривда”.

Теоретична основа курсової роботи - монографії та періодичні статті  лексикологів, лексикографів, таких як Білодід І.К., Ващенко В.С., Жовтобрюх М.А., Кулик В.М., Клименко Н.Ф., Лисиченко  Л .А., Муромцева О.Г., Нечитайло О.І., Палевська М.Ф., Русанівський В.М., Чабаненко В.А., та багато інших.