Україна у діалозі європейських культур

УКРАЇНА У ДІАЛОЗІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КУЛЬТУР

Україна – унікальна держава, яка одночасно є молодою, незалежною країною та державою, яка існує вже понад тисячу років. І зараз є дуже актуальним питання чи справді Україна знаходиться на рівні з європейською культурою, державами. Чому українців намагаються прибрати під культуру східних сусідів, ототожнюють Україну з країнами неіснуючого СРСР, особливо з однією з них? І чому Україна так відчайдушно прагне до Європи, до європейського культурного рівня, які на це реальні причини?

По-перше, ще в Античності на території сучасної України почалося закладання фундаменту європейської культури. З цих давноминулих часів ми перейняли те, що так відважно захищаємо сьогодні – демократію. В українців, як і в сучасних європейців, однакове походження політичного режиму, лояльного та народного.  Духовна спадщина античного світу також була з українцями з самих перший кроків: антропоцентризм, філософські ідеї, міфи – все це так чи інакше відобразилося на культурі Київської Русі. Античні міста Північного Причорномор’я – це символи елліністичного впливу. І коли українців намагаються асимілювати до іншої культури, історії, слід згадати, що тоді, коли давньогрецький історик Геродот робив опис території України та культури, наших східних сусідів навіть не існувало. Тобто ще з Античності Україна була пов’язана з Європейською культурою.

По-друге, період великої Античності звершився крапкою у вигляді 476 року, коли імператор Костянтин охрестився і охрестив Рим, що можна вважати початком нової епохи – Середньовіччя. Прийняття християнства у Київській Русі виявляється у появі писемності в літературних і ділових жанрах, вивчення латини та як її альтернативи церковнослов’янської мови. Також відчувається вплив арабської культури, яка так би мовити надала християнству більше свободи, зокрема у сфері медицини. З плином історії постає Галицько-Волинське князівство, яке перейняло культуру не лише Візантії, тобто Сходу, а й Заходу. Для церковної архітектури характерним стало поєднання візантійсько-київських храмів з романською будівельною технікою. З розколом Християнської церкви постає готичний стиль, який можна побачити переважно на Західній Україні, де розвинувся католицизм. У країнах Європи можна побачити велику кількість будівель побудованих у романському і готичному стилі, а те, що в Україні ці будівлі також існують доводить, що наша держава пов’язана з європейською культурою ще й в епоху Середньовіччя.

Згодом Середньовіччя підходить до свого логічного завершення, коли постає епоха Відродження. Назва доби власне говорить, що починається відродження античних надбань, греко-візантійської культури, культури Київської Русі. В Україні формується новий тип «слов’яно-греко-латинської» освіти, що популяризується у православних братствах, а згодом і в католицьких школах. Базується, як і в Європі, на ідеях гуманізму. Це такі ідеї  як індивідуалізм, цінність людської особистості, культурне вдосконалення, переосмислення доктрин християнства на основі античних цінностей та розвиток нових жанрів літератури. Європа стає колискою науковців, зокрема і українського походження, які, повертаючись на Батьківщину, навчали за європейськими стандартами та проповідували ідеї європейського гуманізму, наприклад, науковець Юрій Дрогобич. На основі західноєвропейських гуманістичних літературних ідей особливого розмаху досягає полемічна література. Незважаючи на те, що в даний період історії Україна відсутня на картах світу як самостійна держава, незважаючи на національне та релігійне гноблення, доба Відродження не лише яскраво запам’яталася у сферах освіти та мистецтва, а ще й у військовій сфері – розвиток козаків. В архітектурі прикладом апогею розвитку Відродження є місто Львів, яке було перебудовано у стилі Ренесанс і зараз дуже схоже на міста Західної Європи. Сучасна українська культура просто не могла не пов’язатись з європейською культурою того часу, оскільки держави, які тоді мали владу на території українців, зараз є частиною Європи не лише географічно, а  документально.