Стан збереження традицiй

Протягом багатьох століть наш народ постійно розвивав культуру, наділивши її неповторними святами, своєрідними традиціями й ритуалами. Вони розвиваються, тому що у тих, хто набуває і володіє ними, є бажання створити щось більш краще або більш зручне. Деякі залишилися незмінними, деякі видозмінилися та прижилися на ґрунті нової релігії, а деякі й зовсім зникли. Отож розглянімо на конкретних прикладах.

1. Значення багатьох дійств набули християнського смислу, однак обряди - ритуали, пов'язані із хліборобством, залишились незмінними. Хліборобство – одне з основних занять українських селян. У різдвяно-стрітенському періоді хліборобські мотиви проявляються передусім через звичаї та обряди, пов’язані з атрибутами жниварства (снопом, вінком, соломою, колосками, сіном) та стравами із зернових культур (кутею, кашею, хлібом, обрядовим печивом).

Чому? Люди не перестають приймати старі традиції в силу того, що вони відповідають їх цінностям. Наші предки виконували магічні ритуали, націлені на приплід худоби, хороший врожай, мир у країні та здоров’я родини. Тому до наших днів збереглися деякі обряди і за віки стали невід’ємною складовою різдвяних свят, наприклад обряди з кутею, яка ще й показує майбутнє!

1. А з приходом християнства таке свято, як Івана Купала не зникло, однак дещо все ж таки змінилось. Зокрема, після переходу на григоріанський календар дата змістилася на два тижні, адже раніше Івана Купала святкували 24-го червня. А замість бога сонця люди почали вшановувати Іоанна Предтечу, який був хрестителем Ісуса Христа.

Раніше ворожили й на вінку, багатті, квітах, а сьогодні знайшли методи ворожіння вдома (на каві, сірниках, картах, воску тощо). На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися – найбільше на  Поліссі, як одній з архаїчних зон слов’янського світу.

Чому? Саме язичницька сутність, містичність, шлюбно-еротичні мотиви купальського обряду привертають увагу багатьох людей, і хоч магічний зміст ритуалів знівельований і був «впроваджений» лише за радянських часів, святкування набрало мистецького значення й до нас дійшли такі головні язичницькі ритуальні дійства, як плетення вінків дівчатами і пускання їх на воду, вшанування купальського деревця хороводами, розпалювання багаття та стрибання через вогонь та ін. Хоч традиції видозмінюються з покоління в покоління, підлаштовуючись під нові реалії життя, сьогодні молодому поколінню активно передають значення цих культурних набутків з метою збереження їх у майбутньому.