Практическая работа по "Культурологии"

II.

1.Які ідеї знайшли відображення в «Епосі про Гільгамеша»? За допомогою яких образів вони були розкриті?

В епосі знайшли відображення багато тогочасних ідей, але одна з них, місце та доля людини (пошуки безсмертя). Головними героями «Епосу» є напівбог Гільгамеш — могутній воїн.

Гільгамеш розуміє, що він смертний, і усвідомлює, що смерть — це доля всіх людей. Тому в пошуках відповіді Гільгамеш опиняється на острові блаженних, де проживає Утнапіштім — чоловік, який єдиний з усіх став безсмертним. Гільгамеш здобуває знання про квітку вічної молодості, яку дуже важко знайти. Йому вдалось знайти, але не скуштувати квітку: коли він вирішив скупатися, змія з'їдає квітку, скидає шкіру і стає молодою. Після того, що трапилося, він втратив надію на безсмертя.

2. Порівняйте Геліопольський та Мемфіський міф.

Якщо порівняти геліопольську і мемфіську космогонії, то можна зробити висновок, що космогонічна теорія Геліополя була заснована на поклонінні сонцю, а теорія Мемфісу – на поклонінні землі. Бог-творець Геліополя створив першу пару богів, ковтаючи своє сім'я і випльовуючи їх з рота, а бог-творець Мемфісу створи богів силою власної думки і слова. Це основна принципова різниця сказань, причина різні світогляди двох віддалених не тільки у часі, але також і у суспільному розвитку етапів єгипетського суспільства. Міф про Птаха з’явився вже на ґрунті рабовласницького суспільства, і це не дозволяє богу-творцю обмежитися лише створенням світу і природи, а заставляє його створювати міста, номи, і храми, визначати місце кожного бога, і навіть встановлювати необхідні жертвоприношення кожному богу. Перед нами картина світу, що вказує на те, що суспільство, яке породило її, мало вже зовсім інші релігійні погляди.

3. Що спільного в міфах «Гора Небес та Землі» та «Енкі та всесвіт»?

У згаданих шумерських космогонічних та етіологічних сказаннях явно помітні дві тенденції. З одного боку, у своєму прагненні канонізувати, розподілити та впорядкувати усі земні та небесні явища, вони несуть помітні сліди пізньої жрецької обробки, що відбилася на проповіді підходящої моралі: треба працювати на богів, бо вони цього хотіли, треба шанувати богів і виконувати культові настанови, треба терпіти усі лиха, бо тільки боги можуть від них врятувати, тощо. Поряд з цієї тенденцією існує й інша, де боги бувають злі, грубі і жорстокі, а їхні рішення незрозумілі, і нерідко пояснюються пияцтвом чи розбещеністю. Такою є, наприклад, поведінка Енкі та Енліля.

4. За що єгиптяни любили Осіріса?

У давньої людини існував дуже важливий критерій розміщення богів за рангами і ступенями. Осіріс — основний бог Єгипту, тому його ім'я фігурує майже у всіх єгипетських міфах і алегоріях. Відповідно до переказів, Осіріс, перш ніж стати богом, царював у Єгипті й пам'ять про його благодіяння стала уособленням добрих справ, тоді як його убивця став ототожненням зла. Осіріс — бог продуктивних сил природи, винахідник землеробських знарядь. Він навчив людей сіяти і жати зернові, саджати виноградники, випікати хліб і т. ін, до того ж він заснував суспільство, точніше, організував громадське життя, дав людям закони. Мабуть саме за це його так любили.

5.