Становлення державноi церкви в Англii за правлiння Генрiха VIII

Голодюк Поліна Леонідівна,

студентка IV курсу

Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка

СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦЕРКВИ В АНГЛІЇ ЗА ПРАВЛІННЯ ГЕНРІХА VIII

У статті висвітлено процес зародження та становлення Англіканської церкви за часів правління Генріха VIII, основні фактори, які виникали в цьому процесі. Розкрито особливості протікання Реформації в Англії.

Ключові слова: Реформація, англіканська церква, папа римський, єресь, протестантизм.

Golodyuk P. L.,

IV year student

Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko

FORMATION OF THE STATE CHURCH IN ENGLAND DURING THE REIGN OF HENRY VIII

The article highlights the process of the birth and formation of the Church of England during the reign of Henry VIII, the main factors that arose in this process. The features of the Reformation in England are revealed.

Key words: Reformation, Church of England, Pope, heresy, Protestantism.

Початок Реформації в Англії відносять до першої половини XVI століття. Саме на той час вже виникло чимало передумов для докорінних змін у всіх сферах життя. Втім, слід зазначити, що в інших країнах Європи вже почалося формування нової церкви, незважаючи на те, що католицька влада вживала серйозних заходів для її придушення. Виникнення Реформації почалося за правління нового короля з династії Тюдорів. Генріх VIII, вступивши на престол, спочатку підтримував католицизм і навіть написав римському папі спеціальний памфлет на захист цієї віри. Втім, вважається, що авторство було номінальним і що текст належить його найближчому помічнику Томасу Мору. Більш того, король одружився на Катерині Арагонській, яка була тіткою імператора Священної Римської імперії Карла V. Він проводив політику  зближення з католицькою Францією: словом, початок його правління ознаменувався підтримкою католицизму. Однак дуже скоро Генріх VIII різко змінив курс, причиною чого послужили серйозні зрушення в соціально-економічному і політичному розвитку.

Дореволюційна історіографія даного питання представлена працями В.О. Соколова, які торкалися окремих аспектів історії Реформації та функціонування Таємної ради в Англії. Радянські дослідницькі роботи кінця 50-х - 80-х рр. сприяли накопиченню матеріалу з історії Англії доби середньовіччя та раннього нового часу. В цей період виходить ряд робіт: М. А. Барга, Є. О. Космінського, Є. В. Гутнової. Багато робіт присвячено англійській Реформації. Цією темою займалися такі історики як: Ю. М. Саприкін, Ю. Є. Івонін, А. В. Ісаєнко, Д. М. Резайкін. Ступінь вивченості даного питання в сучасній українській історіографії представляється вкрай слабкою, бо вчені приділяли увагу більш раннім періодам. Хоча можна відмітити роботи Духновської О.Н.

Мета статті полягає у висвітленні процесу Реформації, проявів протестантизму та становленні державної церкви в Англії.

Виклад основного матеріалу. Як і у всьому світі реформація в Англії була спрямована проти зростаючого гніту середньовічної католицької церкви. Вже у XII cт. англійські королі почали вступати в суперечності з папством. Найбільші конфлікти починаються у період Столітньої війни, коли країною правив Едуард ІІІ. Папа, який на той час знаходився у Авіньйоні, керував церковними посадами та відверто грабував країну, що не могло не обурювати населення.

Багатство і привілеї живили неприязнь пастви до духовенства, особливо до ченців. У 1437 році на Соборі в Лондоні, були пред’явлені звинувачення столичному духовенству в тому, що воно захоплюється полюванням, ходить по тавернах, деякі монастирі, взагалі були схожі на публічні будинки [1]. А напередодні Реформації дворяни окремих графств скаржилися на те, що духовенство відбиває у них дочок і дружин. Все це стало передумовами до давно назріваючого розколу.

22 квітня 1509 року на англійський престол сходить син і спадкоємець короля Англії Генріха VII – Генріх VIII. Він не повинен був стати королем, тому що ним повинен був стати його старший брат – Артур. Генріху VIII, згідно з деяким історіографічними даними, судилося стати церковним діячем, тому і освіту, на відміну від Артура, він отримав відповідну, і в богословських питаннях розбирався досить добре. Ще в рік свого сходження на престол, Генріх VIII одружився на Катерині Арагонській, яка була дочкою іспанського короля Фердинанда II Арагонського і Ізабелли I Кастильської. Однак після майже двадцяти років шлюбу і шести спроб народити спадкоємця з’ясувалося, що Катерина Арагонська більше не може мати дітей, а єдиною дитиною, що вижила, була дівчинка, принцеса Марія (згодом королева Марія Кривава). Тоді король серйозно задумався про те, хто ж може народити йому законного спадкоємця [5, с. 265].