Причини та наслідки укладення Берестейської церковної унії

Тема:

Причини та наслідки укладення Берестейської церковної унії

Лазарева Валерія Віталіївна

ЗМІСТ

ВСТУП        ……………………………………………………………………..……...…3

РОЗДІЛ 1. Правове становище Православної церкви та православного

населення на українських землях Великого князівства Литовського до 1595 р…………………………………………………………………………………….…7

РОЗДІЛ 2. Берестейська церковна унія 1595-1596 років її сутність та особливості  укладення……………………………………………………………14

2.1. Причини та передумови укладення Берестейської церковної унії…14

2.2. Артикули православних Єпископів 1595 р. та їх характеристика…15

2.3. Ратифікація Берестейської церковної унії у Ватикані………………17

РОЗДІЛ 3. Наслідки прийняття Берестейської церковної унії…………………21

3.1. Зміни правового становища Православної церкви в Речі Посполитій

та боротьба православного населення за його покращення у XVII ст…….…21

3.2. Утискання прав православного населення Речі Посполитої після прийняття Берестейської церковної унії…………………………………………..25

ВИСНОВКИ        …………………………………………………………………………29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        ……………………………...……...……33

 ВСТУП

Актуальність роботи. Жовтневі події 1596 р. у Бересті були пов’язані з укладенням дуже важливої ​​для земель України та Білорусі церковної унії між православними і католиками. Вони надовго (XVII-X/III ст.) вирішували свою історичну долю. Відгомін цих подій відчувався протягом ХІХ-ХХ ст. Вони також пов’язані з розвитком української філософської думки. Адже укладення і підтвердження унії – це не так конфлікт влади, як парламентська боротьба та релігійна дискусія.

Берестейська унія 1596 р. глибоко вплинула на долю українців і білорусів. Окрім розколу раніше єдиної Київської митрополії, велике значення мало утворення Єдиної Церкви, яка згодом стала вагомим чинником національно-релігійного відродження України та Білорусі, зокрема сприяла національному єднанню українців. За своєю значущістю ця подія посідає друге місце в історії Східноєвропейської Церкви після християнізації Русі в 9 столітті. Дослідження проблем союзництва виходить далеко за межі національної історії окремих народів. Він охоплює всю історію Центральної та Східної Європи, і зокрема вважається, що альянс вплинув на подальшу долю польського народу.

Ця подія є однією з найважливіших в історії українського церковного життя. В результаті була створена Українська Греко-Католицька Церква. Це було пов’язано з необхідністю виправити наслідки розколу між Святим Престолом і Константинопольським Патріархатом, який стався в 1054 році. Заходи для цього робилися неодноразово, але реальна можливість вирішення проблеми виникла лише в XVI столітті. Це пов’язано насамперед із кризовою ситуацією, в якій опинилася Українська Православна Церква. Воно виявилося в занепаді церковної дисципліни, непорозумінні між церковними братствами та ієрархією, зазіханні новоутвореної (1589 р.) Московської Патріархії, недогляді Константинополя та інших східних Патріархів тощо. Важливим чинником союзу з апостольською столицею була необхідність протистояти подальшій латинізації та ополяченню світської української еліти, досягти рівноправності українського та латинського духовенства. Ідея унії знайшла підтримку також у польських державних і церковних колах, де вони мають свій порядок денний. Однак у міру розвитку ситуації їхні надії не виправдалися.

Для православних єпископів головними причинами об’єднання є:

а) невдоволення втручанням організованого в братства міщанства в церковні справи;

б) бажали позбутися підпорядкування східним патріархам, які не мають достатніх повноважень для захисту православних країн Речі Посполитої;

в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі та бути рівними з католицькими єпископами, що засідають у сенаті, з титулом «князя церкви», підкоряючись лише владі папи та короля;

г) сама унія розглядалася православними єпископами як об’єднання рівноправних церков під керівництвом папи, який залишився єдиним папою верховної церкви з реальною владою після захоплення турками Константинополя.