Предмет історії як науки. Найдавніші поселення на землях України

МОДУЛЬ 1

Семінар № 1

Предмет історії як науки. Найдавніші поселення на землях України (2 год.)

Мета: ознайомити студентів з основними етапами розвитку антропогенезу; розглянути особливості розвитку Трипільської культури, кочових народів на території України; причини та наслідки грецької колонізації.

Основні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, антропогенез, автохтони,неолітична революція.

План

1. Поява людини на території України.
2. Трипільська культура.
3. Кімерійці,скіфи, сармати.
4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

Розглядаючи перше питання необхідно проаналізувати основні етапи розвитку первісного суспільства (первісна палеолітична община; мезоліт: виникнення родової общини; розквіт родового ладу в неоліті). У другому питанні слід звернути увагу на продовження традицій трипільців в культурах пізніших народів, визначити хронологічні межі культури, особливості господарської діяльності. Третє питання вимагає від студентів усвідомлення різних теорій походження кочових племен. Під час розгляду четвертого питання необхідно з’ясувати причини грецької колонізації, економічні зв’язки античних міст-держав Північного Причорномор’я, їх політичне та господарське життя.

Основна література

1. Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. – [3-тє вид., доп. ]. — К.:Академія, 2008. — С. 44–80, 90–96.
2. Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ]  — [ вид. 4-те, зі зм.].  –Львів: Світ, 2003. – С.58–64, 71–84.
3. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. — К.: Наукова думка, 2010. — С. 40–66, 91–103.
4. Магочій П.-Р. Україна: історія її земель та народів / Павло-Роберт Магочій; пер. З англ. Е. Гийдель. — Ужгород: Подяка, 2012. — 794 с.

Додаткова література

1. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття / Володимир Йосипович Борисенко. — К.: Либідь, 1998. –С.46–86.
2. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки / Михайло Юрійович Брайчевський. – К.: Академія, 1995. — 168 с.

Семінар № 2

Київська Русь: розвиток, піднесення, занепад (2 год.)

Мета: розгляд передумов, причин утворення Давньоруської держави; ознайомлення з політичним та соціально-економічним устроєм Київської Русі в період її розквіту; встановлення причин роздроблення держави; аналіз та оцінка діяльності київських князів.

Основні поняття: норманська теорія, теорія антинорманізму, союз племен, Русь, феодальна роздробленість.

План

1. Становлення Давньоруської держави ( кін. IX — кін. Х ст.).
2. Піднесення й розквіт Давньоруської держави.
3. Причини роздроблення Київської держави та їх оцінка.
4. Культура Київської Русі.

Розглядаючи перше питання плану необхідно з’ясувати передумови, причини, які привели до утворення  Давньоруської держави.

По-перше, це економічні передумови: розвиток продуктивних сил, розширення посівних площ, розвиток ремесел, зростання міст, пожвавлення торгівлі (особливого значення набуває торгівельний шлях «із варяг у греки» - вздовж Дніпра із Скандинавії у Візантію а також з Каспійського моря через Київ до Західної Європи).

По-друге, соціально-політичні передумови: поступово розпадаються патріархальні зв’язки, відбувається розклад родообщинного ладу, перехід до сусідської общини, формування елементів феодальної системи.

Важливе значення в утворенні держави має фактор зростання ролі військової дружини, яка перетворюється на могутню політичну силу. Йде процес розселення великих союзів слов’янських племен (поляни, дуліби, волиняни та ін.) в певні етнокультурні спільноти. Саме на цьому ґрунті виникають державні утворення – племінні князівства та їх федерації. Найбільшим було державне об’єднання, яке літописець називає Руською Землею (Куявія) з центром у Києві. Вона і стала тим територіальним та політичним ядром, навколо якого зросла держава – Київська Русь.