Доля Марини

Есе  з курсу «Історія українського кінематографа»

Студента 2 курсу ОР «Магістр»

Грабара Олександра Ігоровича

« Доля Марини»

«Доля Марини» — український радянський художній фільм 1953 року, мелодрама про життя в українському селі. Фільм став дебютним для видатного українського актора та режисера Леоніда Бикова.

Радянська драма, поставлена на кіностудії імені Довженка. Фільм Доля Марини є одним з останніх яскравих подій епохи сталінського кіно.

Дія відбувається в Українській РСР в селі Лебединки. Марина Власенко (Катерина Литвиненко) трудиться в колгоспі. Її чоловік Терентій (Микола Гриценко) їде до Києва вчитися на агронома. Марина чекає не дочекається свого чоловіка з нетерпінням. Але приїзд новоспеченого спеціаліста перевертає життя простої трудівниці з ніг на голову. В результаті героїня дає Терентію розлучення і залишається одна з дочкою. Але сила духу у Марини величезна. Тепер в її житті, крім роботи і виховання дитини, займає навчання. Вона виявляється здібною ученицею і успішно впроваджує нові знання в роботі. Старання не були марними. На високому рівні старанну колгоспницю помітили, і результати роботи незабаром оцінили. Марині було присвоєно звання Героя.

Сценаристка Лідія Компанієць дуже вміло прописала діалоги і словесний зв’язок між персонажами. А підбір акторів укомплектував образ трудівного народу УРСР.

Наостанок я хотів би згадати про двох героїв фільму - Матвія і Мотрю (їх грає Народний артист СРСР Борис Андрєєв і Народна артистка України Нонна Копержинська). Ці два героя тут показані в приклад того, що сидячи вдома грошей особливо не заробиш, що необхідно рухатися вперед.

 Але цей фільм не тільки змушує драматизувати, але і посміхатися. У ньому багато цікавих і кумедних моментів, але все це завдяки неперевершеній грі Леоніда Бикова (Сашко), саме він надає комедійної відтінок, якусь родзинку цьому фільму. Сашко – образ типового українського хлопця, котрий і пожартувати вміє, поспівати, романтично позалицятися до дівчат, і саме головне – працьовитий і схильний до науки. Як для дебюту Леоніда Бикова у великому кіно – дуже цікава і запам’ятовуюча роль.